Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 12 лютого 2026 року
у справі № 936/40/24
Кримінальна юрисдикція
Щодо права органу пробації на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за наслідками розгляду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого для відбування призначеного покарання
ФАБУЛА СПРАВИ
За вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років і на підставі ст. 75 КК звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки з покладенням обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК.
Начальник районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» ОСОБА_6 у зв`язку з порушенням ОСОБА_7 покладених на нього обов'язків звернувся до районного суду з поданням про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням щодо останнього та направлення його у місця позбавлення волі для відбування призначеного покарання.
Ухвалою районного суду в задоволенні подання було відмовлено.
Суддя апеляційного суду на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження ухвалою повернув апеляційну скаргу на підставі п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК обґрунтовуючи своє рішення тим, що орган або установа виконання покарань, що відає виконанням покарання або здійснює контроль за поведінкою засудженого, не має права на оскарження ухвали місцевого суду.
ОЦІНКА СУДУ
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 166 Кримінально - виконавчого кодексу України, якщо засуджений не виконує обов`язки, встановлені цим Кодексом, Законом України «Про пробацію», а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Відповідно до вимог п. 8 ч. 1 ст. 537 КПК під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання, зокрема, про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.
Таке подання розглядається місцевим судом у порядку, передбаченому ст. 539 КПК.
За змістом ч. 1 цієї норми, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
ВИСНОВКИ: законом визначено право органу пробації на звернення до суду з поданням про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Отже, у разі звернення з таким поданням до суду орган пробації, як суб'єкт звернення, в особі свого керівника або представника набуває прав та повноважень учасника в судовому провадженні, в тому числі підтримувати подання, давати пояснення, надавати суду докази, висловлювати свою думку щодо позиції інших учасників, а також оскаржувати рішення місцевого суду за наслідками розгляду подання в апеляційному порядку.
Така можливість апеляційного оскарження рішення місцевого суду учасниками судового провадження за наслідками розгляду подання прямо передбачена положеннями ч. 6 ст. 539 КПК.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: право на доступ до правосуддя, процесуальний статус органу пробації, право на перегляд судових рішень
