Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 01 червня 2026 року
у справі № 621/3410/23
Кримінальна юрисдикція
Щодо права органів або установ виконання покарань на апеляційне оскарження судових рішень, прийнятих за результатами розгляду їхніх клопотань (подань) з питань виконання вироку
Фабула справи: ухвалою суду першої інстанції відмовлено у задоволенні подання начальника філії ДУ «Центр пробації» ОСОБА_11 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення ОСОБА_12 для відбування покарання, призначеного вироком суду.
Ухвалою апеляційного суду закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника філії ДУ «Центр пробації» на вказану ухвалу місцевого суду, а апеляційну скаргу повернуто апелянту з мотивів того, що орган пробації не належить до осіб, визначених ч. 1 ст. 393 КПК України, які є суб`єктами апеляційного оскарження.
Мотивація касаційної скарги: представник органу пробації зазначає, що апеляційний суд обмежив право органу пробації на оскарження ухвали місцевого суду. Вважає, що суд апеляційної інстанції не врахував процесуальну роль органу пробації, на якого покладено функцію контролю за поведінкою засудженого.
Правова позиція Верховного Суду: ч. 1 ст. 539 КПК України передбачено, що питання, які виникають під час та після виконання вироку, вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Згідно з ч. 6 ст. 539 КПК України за наслідками розгляду клопотання (подання) пов'язаного з виконанням вироку, суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Тобто зазначена норма передбачає можливість апеляційного оскарження ухвал суду, постановлених у порядку виконання вироку, але безпосередньо не визначає конкретного суб'єкта такого оскарження.
Ч. 5 ст. 539 КПК України регламентовано, що в судове засідання з вирішення питань, пов'язаних із виконанням вироку, викликаються засуджений, його захисник, законний представник, прокурор. Водночас про час та місце розгляду клопотання (подання) повідомляються орган або установа виконання покарань, що відає виконанням покарання або здійснює контроль за поведінкою засудженого.
Жодною нормою КПК України не передбачено можливості оскаржувати судові рішення, ухвалені в порядку виконання вироку, тими суб'єктами, до компетенції яких належить виконання судового рішення.
Вочевидь, що виконання судового рішення належить до компетенції держави, а, отже, саме прокурор як суб`єкт, який у кримінальному провадженні виконує функцію обвинувачення, а надалі забезпечує виконання судового рішення, представляє позицію всіх органів, до повноважень яких належить виконання судового рішення.
До компетенції органів та установ виконання покарань належить забезпечення виконання вироку і вони можуть порушувати питання про його виконання (зокрема, про порядок, спосіб тощо). Однак судовими рішеннями, прийнятими за результатами розгляду відповідного клопотання (подання), будь-які права чи інтереси цих органів чи установ порушуватися не можуть.
Колегія суддів не вважає, що наділення саме прокурора можливістю оскаржувати судові рішення, за результатами розгляду подань органів, до компетенції яких належить виконання вироків, будь-яким чином обмежує право на доступ до суду.
Також Об`єднана палата не вважає, що той факт, що з відповідним поданням до суду першої інстанції звертається відповідний орган пробації наділяє його правом на подальше оскарження судового рішення. Фактично саме прокурор, як учасник, якого суд викликає в засідання щодо вирішення питань, пов'язаних із виконанням вироку, представляє позицію тих інституцій, діяльність яких стосується такого виконання і саме він у разі незгоди із судовим рішенням може його оскаржити апеляційному порядку.
Висновки: органи або установи виконання покарань не наділені правом на апеляційне оскарження судових рішень суду першої інстанції, прийнятих за результатами розгляду їхнього клопотання (подання), яке стосується питань виконання вироку.
Якщо після відкриття апеляційного провадження буде встановлено, що апеляційний розгляд здійснюється за апеляційною скаргою особи, яка не має права її подавати, - суд апеляційної інстанції має постановити ухвалу про закриття апеляційного провадження.
Ключові слова: доступ до правосуддя, принцип інстанційності, умови подання апеляційної скарги
