Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 06 грудня 2023 року
у справі № 501/740/20
Кримінальна юрисдикція
Щодо відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, як підстави для звільнення від відбування покарання з випробуванням
ФАБУЛА СПРАВИ
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_8 засуджено за ч. 2 ст. 121 КК із застосуванням положень ст. 69 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 75, ст. 104 КК ОСОБА_8 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладено на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК.
Прийнято рішення щодо цивільного позову, речових доказів та процесуальних витрат.
Апеляційний суд скасував вирок суду першої інстанції в частині призначеного ОСОБА_8 та ОСОБА_9 покарання та ухвалив новий вирок, яким призначив ОСОБА_8 покарання за ч. 2 ст. 121 КК із застосуванням положень ст. 69 КК у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
У решті вирок суду першої інстанції залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
За правилами ч. 1 ст. 75 КК в редакції Закону, що діяла на момент вчинення злочину, у разі якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
При цьому згідно з приписами ч. 1 ст. 104 КК звільнення від відбування покарання з випробуванням застосовується до неповнолітніх відповідно до статей 75-78 цього Кодексу, з урахуванням положень, передбачених цією статтею.
Відповідно до ст. 533 КПК вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов'язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.
Тобто, виконання вироку суду, який набрав законної сили, в частині відшкодування завданого збитку є прямим обов'язком особи, на яку такий обов`язок покладено судом, а його невиконання - має окремі правові наслідки, та може впливати на притягнення такої особи до юридичної відповідальності, визначеної законом.
ВИСНОВКИ: що стосується доводів з приводу наявності підстави для застосування положень ст. 75 КК відносно засудженого, оскільки потерпілому було повністю відшкодовано завдану шкоду, то такі підстави повинні бути встановлені саме на стадії судового розгляду кримінального провадження до ухвалення вироку та призначення покарання, або ж на стадії оскарження такого вироку в апеляційному порядку, тобто до набрання вироком законної сили. Тоді як, в даному випадку, відшкодування завданої шкоди мало місце вже після набрання вироком законної сили.
Враховуючи вищевикладене, у цьому кримінальному провадженні відсутні підстави для застосування положень ст. 75 КК.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: кримінальна відповідальність неповнолітніх, підстави звільнення від відбування покарання, порядок виконання вироку
