Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 07 травня 2025 року
у справі № 930/2122/23
Кримінальна юрисдикція
Щодо законного представника неповнолітнього потерпілого як належного цивільного позивача у кримінальному провадженні
ФАБУЛА СПРАВИ
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 122 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
На підставі статей 75, 104 КК звільнено ОСОБА_7 від відбуття призначеного покарання з визначенням іспитового строку тривалістю 2 роки.
Цивільний позов ОСОБА_8, ОСОБА_9 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_7 та його законного представника ОСОБА_10 на користь ОСОБА_9 майнову шкоду в розмірі 38 793 грн, моральну шкоду в розмірі 50 000 грн, а також судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 14 771 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Апеляційний суд ухвалою залишив без змін вирок районного суду.
ОЦІНКА СУДУ
Статтею 128 КПК визначено, хто має право подати цивільний позов у кримінальному провадженні, і це є особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Аналогічне положення викладено в ст. 61 КПК, де визначено поняття «цивільний позивач у кримінальному провадженні» - це є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди.
Отже, кримінальним процесуальним законодавством передбачено, що цивільний позов має бути поданий лише особою, яка є потерпілим у кримінальному провадженні, натомість цивільним позивачем визнається фізична особа, яка зазнала матеріальної та/або моральної шкоди від кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
ВИСНОВКИ: у цьому кримінальному провадженні цивільний позивач є законним представником, батьком неповнолітнього потерпілого, згідно з вимогами Сімейного кодексу України, оскільки на батьків покладено обов`язок утримувати свою дитину (навчання, лікування, тощо) до настання повноліття, саме він поніс витрати на лікування сина внаслідок побиття обвинуваченим.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: кримінальна відповідальність неповнолітніх, Кримінальне провадження щодо неповнолітніх, процесуальний статус цивільного позивача
