Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 05 травня 2026 року
у справі № 945/1657/23
Кримінальна юрисдикція
Щодо поважної причини пропуску захисником строку на апеляційне оскарження судового рішення, яке не оголошувалось сторонам кримінального провадження
ФАБУЛА СПРАВИ
Суд першої інстанції ухвалою звільнив ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК, на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, кримінальне провадження - закрив, стягнув з обвинуваченого на користь держави витрати за проведення у справі експертиз на загальну суму 65 958,72 грн.
Апеляційний суд ухвалою відмовив у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого суду та повернув апеляційну скаргу.
ОЦІНКА СУДУ
Положеннями ст. 24 КПК визначено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Приписи КПК про строки регламентують їх тривалість, порядок обчислення та наслідки закінчення цих строків. У кримінальному процесуальному законодавстві України строки встановлюються, продовжуються і поновлюються. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення. При визначенні початку обчислення строку важливо точно знати момент, з якого починається його перебіг.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 395 КПК апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення.
За загальним правилом цей строк обчислюється з моменту оголошення судового рішення. Виключенням із цього правила є випадок, коли ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує. У цьому разі строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення (ч. 3 ст. 395 КПК).
За приписами п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
ВИСНОВКИ: апеляційний суд, розглядаючи клопотання про поновлення строків, належним чином не проаналізував доводів захисника про те, що 06 серпня 2025 року після того, як він заявив клопотання про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності, суд видалився до нарадчої кімнати без визначення часу оголошення ухвали чи її резолютивної частини, рішення сторонам не оголошувалось, копію ухвали захисник отримав лише 21 вересня 2025 року та апеляційну скаргу на ухвалу від 06 серпня 2025 року подав 25 вересня 2025 року.
З наведеного вбачається, що захисник ОСОБА_6 хоча й був присутнім під час судового розгляду до видалення суду у нарадчу кімнату, однак не був обізнаний з мотивами прийнятого судом рішення до дня отримання 21 вересня 2025 року копії ухвали суду від 06 серпня 2025 року, оскільки, як свідчить технічний звукозапис судового засідання, рішення судом не оголошувалось.
За цих обставин висновки суду апеляційної інстанції про відсутність поважних та об'єктивних причин пропуску процесуального строку не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: пропуск процесуального строку, право на перегляд судових рішень, підстави поновлення строку на апеляційне оскарження
