Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 15 березня 2024 року
у справі № 910/1248/23
Господарська юрисдикція
Щодо правової природи договору про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування
ФАБУЛА СПРАВИ
КП "Київтранспарксервіс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Ватікан" про стягнення 196 771,33 грн.
КП "Київтранспарксервіс" та ТОВ "Ватікан" уклали договір про надання для експлуатації, утримання та облаштування майданчика для ведення діяльності з паркування транспортних засобів та здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхніх транспортних засобів.
Під час дії договору Київська міська рада ухвалила рішення щодо комплексної підтримки суб`єктів господарювання міста Києва під час дії воєнного стану, яким, зокрема, звільнила орендарів від орендної плати за договорами оренди комунального майна територіальної громади міста Києва.
Суд першої інстанції позов задовольнив частково; стягнув з ТОВ "Ватікан" на користь КП "Київтранспарксервіс" 160 744,50 грн основного боргу, 10 545,61 грн інфляційних втрат, 2 207,34 грн 3% річних, 22 676,20 грн пені. Суд апеляційної інстанції змінив мотивувальну частину рішення суду першої інстанції.
ОЦІНКА СУДУ
Майданчик для паркування є територією (земельною ділянкою), яка обладнана відповідно до вимог Правил паркування транспортних засобів і Правил дорожнього руху; територія як земельна ділянка є предметом матеріального світу, а тому майданчик для паркування є майном у розумінні ЦК. Правовідносини між сторонами, що засновані на Договорі, пов'язані з користуванням відповідачем майданчиком для паркування як майном, мета такого користування витікає з функціональних якостей майна - надання третім особам місця для паркування транспортних засобів.
Згідно із частиною 1 статті 759 ЦК за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частинами 1 та 6 ст.283 ГК визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За змістом ст.901 ЦК договір про надання послуг передбачає наявність завдання від замовника, за яким виконавець надає замовнику послугу, що споживається в процесі вчинення дії чи здійснення певної діяльності. Предметом такого договору є послуга, результат якої є завжди немайновим, хоча може мати речову форму. Послуга невіддільна від джерела, тісно пов`язана з особою виконавця та процесом її надання.
Для кваліфікації послуги головним є предметний критерій: предметом договору про надання послуг є процес надання послуги, що не передбачає досягнення матеріалізованого результату, але не виключає можливість його наявності.
На відміну від послуги, чітко визначеною метою договору оренди є набуття орендарем права користування майном, яке є похідним від права власності та носить матеріальний характер, проявляється у споживанні корисних властивостей речі.
Договір оренди відрізняється від договору про надання послуг своїм предметом. Зокрема, послуга існує як окреме явище - певне нематеріальне благо, споживається в процесі вчинення певної діяльності або здійснення певної діяльності, не набуваючи матеріального вигляду. В свою чергу, предметом оренди є майно, тобто об`єкт матеріального світу, що визначений індивідуальними ознаками і є неспоживною річчю, або майнові права, як особливий вид майна.
Суди попередніх інстанцій встановили, що сторони підписали акт приймання-передачі майданчика для паркування в експлуатацію. Визначили строк користування, порядок передання майданчика для паркування та повернення, ціну договору та порядок розрахунків, спосіб оплати за користування ТОВ "Ватікан" майданчиком для паркування.
Доводи суду апеляційної інстанції, що Договір за своєю правовою природою є договором надання послуг, Верховний Суд вважає помилковими, оскільки останній не передбачає завдання замовника, не визначає процесу надання послуг КП "Київтранспарксервіс", наявність чи відсутність результату таких послуг, а визначає умови передання та користування майданчиком для паркування, визначає права та обов`язки сторін які пов`язані із цим. При цьому наявність у п.3.4 Договору посилання на щомісячне підписання актів приймання-передачі наданих послуг не змінює правову природу характеру і умов використання відповідачем майна.
ВИСНОВКИ: договір про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування є договором найму майнових прав. Такий договір є договором найму комунального майна (паркувального майданчика).
КЛЮЧОВІ СЛОВА: зміст договору оренди, зміст договору про надання послуг, відносини користування майном
