Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 29 травня 2024 року
у справі № 300/2843/22
Адміністративна юрисдикція
Щодо відсутності підстав для нарахування фізичній особі - підприємцю недоїмки та штрафу за несвоєчасне ненарахування єдиного внеску
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС, в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення; вимогу про сплату боргу; рішення про застосування штрафних санкцій.
Рішенням окружного адміністративного суду, залишеним без змін апеляційного адміністративного суду, позов задоволено у повному обсязі.
ОЦІНКА СУДУ
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-IV (далі - Закон № 2464-IV).
Згідно пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-IV платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (пункт 1 частини другої статті 6 Закону № 2464-IV).
Для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток) (пункт 2 частини першої статті 7 Закону № 2464).
Згідно частини третьої статті 7 Закону № 2464-IV нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.
Відповідно до частини третьої статті 9 Закону № 2464-IV обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску.
Платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-IV, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (частина восьма статті 9 Закону № 2464-IV).
Згідно частини дванадцятої статті 9 Закону № 2464-IV єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону № 2464 сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених Законом № 2464, є недоїмкою.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (частина третя статті 25 Закону № 2464-IV).
ВИСНОВКИ: оскільки контролюючим органом не доведено безпідставного перебування позивачки на спрощеній системі оподаткування у перевіряємому періоді, то суди прийшли до правильного висновку про відсутність підстав для нарахування недоїмки та штрафу за несвоєчасне ненарахування єдиного внеску.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: відповідальність платників податків, ЄСВ, порядок справляння єдиного внеску
