Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 26 червня 2024 року
у справі № 752/5765/23
Цивільна юрисдикція
Щодо належного способу захисту прав за позовом позичальника про зобов'язання банку видати кредит
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до АТ «Сенс банк», третя особа - Національний банк України, у якому просив стягнути з АТ «Сенс банк» пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором відновлювальної кредитної лінії в розмірі 3 504 000,00 грн та пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором кредиту в розмірі 525 600,00 доларів США.
Рішенням суду першої інстанції в задоволенні позову відмовлено.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
У цій справі вирішується питання про застосування частини п'ятої статті 10 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі - Закон № 1023-XII) у випадку невиконання (прострочення виконання) кредитодавцем зобов'язання з видачі кредиту.
У частині п`ятій статті 10 Закону № 1023-XII встановлено, що в разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення. Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання бо іншого неналежного виконання зобов`язання, не звільняє його від виконання зобов`язання в натурі.
Кредитодавець має право відмовитися від надання позичальникові передбаченого договором кредиту частково або в повному обсязі в разі порушення процедури визнання позичальника банкрутом або за наявності інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий позичальникові кредит своєчасно не буде повернений. Позичальник має право відмовитися від одержання кредиту частково або в повному обсязі, повідомивши про це кредитодавця до встановленого договором строку його надання, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі порушення позичальником встановленого кредитним договором обов`язку цільового використання кредиту кредитодавець має право також відмовитися від подальшого кредитування позичальника за договором (стаття 1056 ЦК України).
ВИСНОВКИ: зобов`язання кредитодавця з видачі кредиту має специфічні властивості. І з урахуванням його сутності не можна зобов'язати банк видати кредит. В такій ситуації потрібно ставити питання перед судом про покладення на боржника обов'язку відшкодувати збитки, а не реально виконати зобов`язання. Такий підхід базується на тому, що обов`язки з надання кредиту та сплати боргу є кардинально різними за юридичною сутністю, примус до виконання обов'язку видати кредит у натурі не допускається.
Якщо позичальник вважає таку відмову банку необґрунтованою, належним способом захисту є позов про компенсацію збитків, зокрема, витрат позичальника, пов`язаних з більшим розміром відсотків, під які отриманий кредит в іншому банку, на страхування, сплату комісій у зв`язку з укладенням кредитного договору, за яким не отримано кредит (його частина), тощо. Тому частина п`ята статті 10 Закону № 1023-XII у зв`язку з невиконанням (простроченням виконання) зобов`язання кредитодавця з видачі кредиту, не може бути застосована.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: способи судового захисту, правовідносини з банками, право на кредит, споживче кредитування
