Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 10 вересня 2025 року
у справі № 369/13444/20
Цивільна юрисдикція
Щодо правомірності заміни стягувача у виконавчому листі на підставі договору про відступлення права вимоги, яке виникло на підставі договору та трансформувалося у зобов`язання за рішенням суду
Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі його правонаступником.
Зазначав, що ОСОБА_3 і ОСОБА_1 уклали договір про відступлення права вимоги (цесії), відповідно до умов якого ОСОБА_1 набув право вимоги грошових сум, стягнутих рішенням суду.
Покликаючись на викладене, ОСОБА_1 просив замінити стягувача ОСОБА_3 його правонаступником ОСОБА_1 у виконавчому листі в справі за позовом ОСОБА_3 до ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про стягнення штрафних санкцій (пені) за договором про приєднання до електричних мереж у розмірі 72 600,00 грн.
Ухвалою, залишеною без змін апеляційним судом, суд першої інстанції відмовив у задоволенні поданої заяви.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 посилається на те, що у випадках, установлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати на підставі рішення суду. По суті заміна кредитора у зобов'язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов'язковість виконання рішення суду, а реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можна лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні (виконавчому листі), оскільки новий кредитор без вирішення питання про заміну сторони у зобов'язанні не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду. Закон не містить заборон щодо відступлення права вимоги за рішенням суду.
Правова позиція Верховного Суду: чинне законодавство не пов'язує припинення зобов`язання з ухваленням судового рішення щодо нього чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність актів правосуддя про стягнення заборгованості не припиняє зобов'язань сторін. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу.
Ухвалення судового рішення щодо стягнення заборгованості за договором не є підставою заміни зобов`язання за договором - новим зобов'язанням за рішенням суду, а вказує лише на охоронний характер таких правовідносин, яким надано захист судовим рішенням. Таке судове рішення не змінює обсягу прав та обов`язків сторін зобов`язання, а лише підтверджує їх наявність та надає можливість примусового виконання цивільного зобов`язання у процедурах виконавчого провадження.
Оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження, а відступлення права вимоги допускається на будь-якій стадії судового процесу, то договір відступлення права вимоги кредитор може укласти і після ухвалення судового рішення, яким вирішено спір між сторонами матеріальних правовідносин (зобов'язання), до моменту виконання боржником зобов`язання або настання інших обставин, що є підставою для його припинення.
Незалежно від того, як сторони договору відступлення права вимоги охарактеризували (найменували) наявне зобов'язання: як таке, що належить кредиторові на підставі правочину, чи таке, що випливає із судового рішення, яким вирішено спір з приводу виконання відповідного правочину, - зазначена обставина не змінює правової природи наявного зобов`язання. У зв`язку із наведеним укладення договору цесії після ухвалення судового рішення так само має наслідком заміну сторони у матеріальних правовідносинах.
Висновки: під час розгляду заяви про заміну стягувача у виконавчому листі (сторони виконавчого провадження, сторони у справі) суд не може порушити межі судового розгляду і вийти за межі вирішуваного процесуального питання, констатувати (встановлювати) недійсність договору відступлення прав вимоги, який не є нікчемним згідно з імперативним приписом закону або не визнаний судом недійсним за наслідками вирішення відповідного спору.
Суд має з'ясувати, чи загалом належало первісному кредиторові право вимоги до боржника станом на момент його відступлення, перевірити чинність вимоги на час звернення до суду з відповідною заявою, а також дослідити, чи закон не встановлює заборони на відступлення права вимоги у конкретних правовідносинах.
Ключові слова: заміна кредитора, захист прав кредитора, договір цесії, заміна зобов'язання за договором
