Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 22 травня 2024 року
у справі № 922/436/22
Господарська юрисдикція
Щодо надмірності вимог про знесення самочинного будівництва у разі погодження при укладенні мирової угоди власником земельної ділянки будівництва на ній
ФАБУЛА СПРАВИ
Прокурор звернувся до господарського суду з позовом в інтересах міської ради до ТОВ "Маяк Інвест Холдинг", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державний реєстратор Печенізької районної державної адміністрації, Державний реєстратор Печенізької районної державної адміністрації про:
- визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації щодо внесення змін до реєстраційного запису про право власності на об'єкт нерухомого майна - багатоквартирний житловий будинок стосовно зміни на багатоквартирний житловий будинок з одночасним припиненням права власності;
- визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації щодо зміни до об'єкту нерухомого майна - багатоквартирний житловий будинок літ."Л-4", що складається з 54 квартир, з одночасним припиненням права власності;
- усунення перешкод у користуванні територіальною громадою належною їй земельною ділянкою шляхом зобов`язання ТОВ "Маяк Інвест холдинг" повернути територіальній громаді в особі міської ради земельну ділянку з приведенням її у придатний для використання стан, який існував до початку дій щодо самовільного захоплення, включаючи знесення будь-якого самочинно збудованого нерухомого майна, а також поновлення стану ділянки після проведених земельних робіт.
Рішенням господарського суду позов Прокурора задоволено повністю.
Ухвалою апеляційного господарського суду затверджено мирову угоду, оскаржуване рішення суду першої інстанції визнано нечинним, провадження у справі закрито.
ОЦІНКА СУДУ
Мирова угода - це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору та на умовах, погоджених сторонами. Тобто, відмовившись від судового захисту, сторони ліквідують наявний правовий конфлікт через самостійне врегулювання розбіжностей на погоджених умовах.
Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом, що дозволяє добросовісній стороні без зайвого звернення до суду вимагати примусового її виконання.
Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку. Визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва, не прийнятого в експлуатацію, в судовому порядку нормами Цивільного кодексу України чи іншими нормативними актами не передбачено.
Зміст положень статті 376 Цивільного кодексу України підтверджує неможливість застосування інших, ніж ті, що встановлені цією статтею, способів легітимізації (узаконення) самочинного будівництва та набуття права власності на такі об'єкти. Реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, яка його здійснила, не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного.
Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Отже, знесення самочинного об`єкта нерухомості є крайньою мірою впливу на забудовника і можливе лише тоді, коли використано всі передбачені законодавством заходи з метою усунення порушень та коли неможлива перебудова об'єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення такої перебудови.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, Прокурор не заявляє вимог про перебудову чи приведення спірних правовідносин у правове поле іншим чином, крім знесення нерухомого майна. При цьому позовні вимоги обґрунтовано тим, що будівництво багатоповерхового житлового комплексу здійснюється на земельній ділянці, яка не сформована (кадастровий номер не присвоєно), зазначена земельна ділянка самовільно захоплена, відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єктів, які перебувають на вказаній ділянці, внесені незаконно на підставі неналежних документів.
Тобто Прокурор доводить суду, що будівництво проводиться Відповідачем самочинно з огляду на відсутність будь-яких прав на земельну ділянку під цим будівництвом.
ВИСНОВКИ: у цій справі Прокурором пред'явлено позов в інтересах власника земельної ділянки, а висловленим при укладенні мирової угоди волевиявленням Міська рада погодилася з будівництвом Відповідачем на цій ділянці житлового комплексу та з подальшим оформленням прав на неї у встановленому порядку.
За таких обставин та з огляду на норми статей 375 та 376 Цивільного кодексу України Суд вважає доводи Прокурора про знесення самочинного будівництва надмірними, враховуючи правові наслідки надання власником земельної ділянки згоди на її використання та можливість у подальшому визнання права власності на такий об'єкт.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: землекористування, правовий режим самочинного будівництва, зміст мирової угоди, підстави визнання права власності
