Пов'язані правові позиції

Немає даних

Прецеденти ВС Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 11 вересня 2024 року у справі № 642/4502/17

Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 11 вересня 2024 року у справі № 642/4502/17

Актуальна правова позиція
Судочинство: Цивільне судочинство

Тип: Правова позиція

Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 11 вересня 2024 року

у справі № 642/4502/17

Цивільна юрисдикція

Щодо обов`язковості пред'явлення окремої позовної вимоги про встановлення факту прийняття спадщини спадкодавцем для визнання права на спадщину

ФАБУЛА СПРАВИ

ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус міського нотаріального округу, про встановлення факту родинних відносин та визнання заповіту недійсним.

ОСОБА_2 подав до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1, третя особа - приватний нотаріус, про визнання права власності на спадщину в порядку спадкування за заповітом.

Рішенням суду першої інстанції, яке залишене без змін постановою апеляційного суду, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Встановлено факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_4. У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_2 право власності на квартиру в порядку спадкування за заповітом, посвідченим приватним нотаріусом після смерті ОСОБА_4. У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

ОЦІНКА СУДУ

Тлумачення частин першої та другої статті 1223 ЦК України дає підстави для висновку, що під правом на спадкування розуміється право на набуття спадщини. За загальним правилом, пріоритет надається спадкуванню за заповітом (якщо спадкодавець заповів всю спадщину, немає підстав для нікчемності заповіту чи рішення суду про визнання його недійсним, спадкоємці, визначені як такі в заповіті, прийняли спадщину, відсутня відмова від її прийняття спадкоємцями за заповітом), адже перевагу має остання воля спадкодавця, виражена ним у заповіті.

Тлумачення пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України свідчить, що по своїй суті такий спосіб захисту як визнання права може застосовуватися тільки тоді, коли суб'єктивне цивільне право виникло і якщо це право порушується (оспорюється або не визнається) іншою особою.

Такий спосіб захисту як визнання права може застосовуватися для захисту (невизнання чи оспорювання) різноманітних приватних прав (зобов'язальних, речових, виключних, спадкових, права на частку в спільній частковій власності і т. д.). По своїй суті такий спосіб захисту як визнання права охоплює собою і визнання права відсутнім.

ВИСНОВКИ: для визнання права власності (чи визнання права на частку в праві спільної часткової власності) за спадкоємцем законодавцем не передбачено обов`язкового пред`явлення окремої позовної вимоги про встановлення факту прийняття спадщини спадкодавцем. Тобто, така обставина (факт прийняття спадщини спадкодавцем), у разі пред'явлення позову про визнання права власності (чи визнання права на частку в праві спільної часткової власності) за спадкоємцем, встановлюється під час розгляду такого позову.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: способи судового захисту, захист спадкових прав, порядок встановлення факту прийняття спадщини

Інші прецеденти в категорії "Способи захисту цивільних прав та інтересів судом"
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 29 липня 2026 року у справі № 756/12781/23[1]
Щодо способів судового захисту платника аліментів у разі нецільового витрачання аліментів
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 29 липня 2026 року у справі № 756/12781/23
Щодо позовної вимоги про встановлення факту нецільового використання аліментів
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 15 липня 2026 року у справі № 727/1431/25[1]
Щодо способу захисту прав співвласника багатоквартирного будинку на прибудинкову територію за відсутності державної реєстрації речового права на земельну ділянку
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 23 липня 2024 року у справі № 727/11510/23
Щодо належного способу захисту речових прав замовника будівництва на майно, що перебуває в процесі створення
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 23 липня 2026 року у справі № 727/6125/23
Щодо належного способу захисту речових прав замовника будівництва на майно, що перебуває в процесі створення
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 19 жовтня 2023 року у справі № 727/7731/22
Щодо належного способу захисту речових прав замовника будівництва на майно, що перебуває в процесі створення
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 20 травня 2026 року у справі № 557/1746/24
Щодо ефективного способу захисту прав за позовом про визнання права спільної сумісної власності на земельну ділянку у разі набуття права власності на об’єкт нерухомого майна (житловий будинок, крім багатоквартирного)
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 29 травня 2026 року у справі № 308/13066/16-ц[1]
Щодо неналежного способу судового захисту за позовом про визнання недійсною заяви про скасування заповіту
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 29 травня 2026 року у справі № 308/13066/16-ц[2]
Щодо неможливості судового розгляду позову про визнання незаконною нотаріальної дії з приводу посвідчення приватним нотаріусом заяви про скасування заповіту
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 13 травня 2026 року у справі № 277/1353/24
Щодо неналежного способу захисту прав за позовом про визнання дивідендів спільною сумісною власністю подружжя