Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 17 жовтня 2024 року
у справі № 914/2441/15(914/2778/21)
Господарська юрисдикція
Щодо процесуальних наслідків зміни статусу учасника справи з третьої особи на співвідповідача (відповідача) без відповідного клопотання позивача
ФАБУЛА СПРАВИ
До господарського суду надійшла позовна заява заступника керівника обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства енергетики України до Регіонального відділення Фонду державного майна України про:
- скасування наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України "Про прийняття рішення щодо приватизації цілісного майнового комплексу державного підприємства "Центральна збагачувальна фабрика "Червоноградська", що зданий в оренду";
- скасування наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України "Про створення ВАТ "Львівська вугільна компанія" в процесі приватизації ЦМК ДП "ЦЗФ "Червоноградська", що зданий в оренду";
- скасування наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України "Про затвердження акту оцінки майна цілісного майнового комплексу ДП "Центральна збагачувальна фабрика "Червоноградська".
Ухвалою господарського суду задоволено клопотання керуючого санацією ПАТ "Львівська вугільна компанія" про зміну процесуального статусу учасника справи - ПАТ "Львівська вугільна компанія" на співвідповідача та замінено статус ПАТ "Львівська вугільна компанія" з третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, на співвідповідача у справі № 914/2441/15 (914/2778/21).
Рішенням господарського суду відмовлено у задоволені позову.
Постановою апеляційного господарського суду ухвалу господарського суду та рішення господарського суду залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до ч. 1 ст. 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
За змістом п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України, якщо позов подано до кількох відповідачів - позовна заява повинна містити зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 48 ГПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
За власною ініціативою суд не може залучити до участі в справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем.
Принцип диспозитивності господарського судочинства (ст. 14 ГПК України) полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
ВИСНОВКИ: ухвалою суду першої інстанції було задоволено клопотання ПАТ, яке мало статус третьої особи, та змінено процесуальний статус ПАТ з третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача на співвідповідача у справі.
Однак, такі дії суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, є порушенням принципу диспозитивності, ст. 14, 48 ГПК України, оскільки суд без відповідного клопотання позивача, якому надано виключне право ініціювати залучення до участі у справі співвідповідача, змінив статус учасника справи з третьої особи на відповідача.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: процесуальний статус учасника справи, межі повноважень суду, засади господарського судочинства
