Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 18 лютого 2026 року
у справі № 910/14711/24
Господарська юрисдикція
Щодо належних відповідачів у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет
ФАБУЛА СПРАВИ
ТОВ "Видавництво Атлант" звернулося до господарського суду з позовом до ТОВ "Голдберрі", третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача: Громадська організація "Львівська група", про захист ділової репутації, в якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову просило.
Господарський суд рішенням, яке апеляційний господарський суд залишив без змін постановою, позов задовольнив.
ОЦІНКА СУДУ
Суд першої інстанції вважав, що оскільки відповідач поширив на своєму вебсайті спірну інформацію щодо позивача з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, саме він є належним відповідачем у цій справі.
Верховний Суд вважає такі висновки передчасними з огляду на таке.
Вважаючи, що належним відповідачем за заявленими позивачем вимогами, зокрема за вимогою щодо визнання недостовірною оспорюваної позивачем інформації - відповідного інформаційного матеріалу, який створила авторка спірної публікації та який як першоджерело поширила третя особа, є саме відповідач, так як саме він поширив на своєму вебсайті спірну інформацію щодо позивача з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, суди попередніх інстанцій не з`ясували ролі у спірних правовідносинах авторки спірної публікації, власника вебсайту, на якому така публікація була розміщена вперше (як першоджерело), та власника вебсайту, на якому було розміщено лише короткий зміст публікації, відео з інтерв`ю авторки та гіперпосилання на спірну публікацію як першоджерело, зокрема в аспекті вищенаведеної правової позиції Великої Палати Верховного Суду стосовно того, що (1) належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор (якщо він відомий) відповідного інформаційного матеріалу та власник вебсайта; (2) у випадку коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, ця особа також є належним відповідачем.
Так суди не з`ясували можливість оцінити оспорювану позивачем інформацію у межах розгляду заявлених до відповідача як єдиного належного відповідача позовних вимог на предмет її достовірності без залучення авторки такої інформації, зокрема щодо дотримання її прав як авторки на доведення обставин достовірності такої інформації, адже саме вона, як зазначає позивач, проводила незалежне розслідування, в межах якого збирала відповідні докази на підтвердження розміщеної (поширеної) на сайті третьої особи інформації про позивача.
Процитувавши в оскаржуваній постанові, зокрема, параграф 77 рішення ЄСПЛ у справі "Magyar Jeti Zrt v. Hungary", апеляційний суд не надав жодної оцінки наведеним ЄСПЛ аспектам у контексті встановлених у цій справі обставин щодо поширення відповідачем оскаржуваної позивачем інформації саме шляхом розміщення на своєму вебсайті https://espreso.tv/ короткого викладення публікації, авторкою якої є Єлизавета Чип, поширеної на вебсайті www.ngl.media, власником домену якого є ГО "Львівська група", відеоролику з інтерв`ю Єлизавети Чип та гіперпосилання для переходу на першоджерело публікації.
Апеляційний суд обмежився лише зазначенням про те, що, на відміну від обставин справи "Magyar Jeti Zrt v. Hungary", ТОВ "Голдберрі" розмістив не лише гіперпосилання на першоджерело, а й відеозапис з інтерв`ю Єлизавети Чип та коротке викладення вказаної публікації, хоча не дослужував та не аналізував зміст розміщеного саме на вебсайті відповідача короткого викладення публікації та гіперпосилання для переходу на першоджерело такої публікації, зокрема, у контексті наведених ЄСПЛ аспектів, а саме щодо того: чи схвалював відповідач інформацію, яку оскаржує позивач; чи розміщував відповідач цю інформацію повторно (без її схвалення); чи розмістив відповідач спірну інформацію (без її схвалення чи повторення); чи знав відповідач або обґрунтовано міг знати, що спірна інформація була дифамаційна чи в інший спосіб порушувала закон; чи діяв відповідач добросовісно, чи дотримувалася журналістської етики та чи проводив комплексну перевірку, якої слід очікувати у сфері відповідальної журналістики.
Без з'ясування вищенаведених обставин висновки суду першої інстанції, з яким фактично погодився апеляційний суд, про те, що саме ТОВ "Голдберрі" є належним відповідачем (єдиним належним відповідачем) у цій справі, оскільки саме він поширив на своєму вебсайті спірну інформацію щодо позивача з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, є передчасними.
ВИСНОВКИ: належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник вебсайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: дифамаційні спори, належна сторона справи, публікація гіперпосилання
