Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 17 червня 2026 року
у справі № 904/220/24
Господарська юрисдикція
Щодо нарахування інфляційних втрат та процентів річних на заборгованість за фактично надані послуги споживачу електроенергії
ФАБУЛА СПРАВИ
ПрАТ "НЕК "Укренерго" звернулося до господарського суду з позовом до ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги", в якому просило стягнути заборгованість у розмірі 1 131 352 625,77 грн, 3 % річних у розмірі 8 517 231,00 грн, інфляційні втрати у розмірі 11 588 377,48 грн
Господарський суд рішенням закрив провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 1 131 352 625,77 грн; в іншій частині позов ПрАТ "НЕК "Укренерго" задовольнив частково та стягнув з відповідача 3 % річних у розмірі 7 758 892,29 грн та інфляційні втрати в розмірі 6 783 794,71 грн; розстрочив виконання рішення у цій частині на 1 рік, до 25.11.2025, з оплатою рівними частинами до 25 числа кожного місяця включно по 1 211 890,58 грн; стягнув з ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" на користь позивача судовий збір у розмірі 10 708,05 грн; у задоволенні інших позовних вимог відмовив.
Апеляційний господарський суд постановою рішення господарського суду Дніпропетровської області в частині відмови у задоволенні стягнення 3 % річних у розмірі 758 338,71 грн та інфляційних втрат у розмірі 4 804 582,77 грн скасував та ухвалив нове рішення, яким позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат задовольнив у повному обсязі. В частині задоволення заяви про розстрочення виконання рішення на 1 рік рішення суду залишив без змін, виклавши резолютивну частину рішення господарського суду у редакції цієї постанови.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У цій справі суди попередніх інстанцій встановили, що за умовами договору про надання послуг з передачі електричної енергії (у редакції додаткової угоди) при розрахунках сторін враховуються як планові так і фактичні обсяги, при цьому положеннями договору чітко передбачені оплати з урахуванням актів приймання-передачі послуги, а також, у разі наявності, актів коригування до актів приймання-передачі послуги у відповідному розрахунковому періоді.
Апеляційний господарський суд вважав обґрунтованим нарахування до стягнення інфляційних втрат та процентів річних, на всю суму вартості послуг, і які були надані, і які не були надані, а були заплановані.
Висновки суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача нарахованої ним суми інфляційних втрат та процентів річних, є передчасними та такими, що зроблені без урахування змісту статті 625 ЦК України, яка пов'язує застосування інфляційних втрат та відсотків річних саме зі сплатою існуючої, а не потенційної (абстрактної) заборгованості. Адже не може бути компенсовано знецінення грошових коштів, підстави для утримання яких не існують.
ВИСНОВКИ: обґрунтованим є нарахування інфляційних втрат та процентів річних на існуючу заборгованість, тобто на заборгованість за фактично надані послуги, а обсяг наданих послуг та їх вартість визначається на підставі акта наданих послуг з урахуванням (за наявності) акта коригування до акта приймання-передачі послуги у відповідному розрахунковому періоді.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: порушення грошового зобов'язання, борг за електроенергію, зобов'язання споживача
