Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 29 липня 2026 року
у справі № 910/2908/25
Господарська юрисдикція
Щодо визнання юридичної особи недобросовісним набувачем майна, переданого їй особою, обізнаною про його витребування
ФАБУЛА СПРАВИ
Прокурор звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради до ТОВ "Руж-косметик" про витребування нерухомого майна з незаконного володіння та скасування державної реєстрації права власності.
Позовні вимоги обґрунтовані незаконним набуттям відповідачем права власності на об'єкт нерухомості - групу нежитлових приміщень попри судове рішення у справі № 757/27707/17-ц та всупереч волі власника.
Рішенням господарського суду позов задоволено.
Постановою апеляційного господарського суду рішення суду скасовано та ухвалено нове про задоволення позову.
ОЦІНКА СУДУ
Предметом позову про витребування майна є вимога власника, який не є володільцем цього майна, до особи, яка заволоділа останнім, про повернення його з чужого незаконного володіння. Метою позову про витребування майна є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений.
Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Статтею 330 ЦК України встановлено, що в разі, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 ЦК України майно не може бути витребуване у нього.
Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Неправомірність набуття права власності, якщо це не випливає із закону, підлягає доказуванню, а набуття права власності може залежати від законності і добросовісності такого набуття.
Добросовісним набувачем є особа, яка не знала і не могла знати про те, що майно придбане в особи, яка не мала права його відчужувати. Недобросовісний набувач навпаки на момент здійснення угоди про відчуження спірного майна знав або міг знати, що річ відчужується особою, якій вона не належить і яка на її відчуження не має права. Від недобросовісного набувача майно може бути витребувано в будь-якому випадку.
ВИСНОВКИ: оскільки керівник ТОВ була обізнана про витребування нерухомого майна згідно з рішенням районного суду, тому ТОВ є недобросовісним набувачем спірного майна, є правильним, а отже, цей суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для витребування спірного нерухомого майна на користь територіальної громади в особі міської ради.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: зловживання приватно-правовими конструкціями, оцінка добросовісності набувача, підстави віндикації, речово-правові способи захисту прав
