Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 08 липня 2026 року
у справі № 904/2253/24[2]
Господарська юрисдикція
Щодо надмірного формалізму при визначенні належного відповідача у спорі про усунення керівника товариства
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є учасниками ТОВ "Восток", кожному з них належить частка 50% у статутному капіталі товариства. З 2015 ОСОБА_2 тимчасово виконував обов`язки директора товариства без нарахування заробітної плати.
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив усунути його від виконання обов`язків директора ТОВ "Восток", визнати себе (як учасника) виконуючим обов`язки директора та зобов`язати адміністративних послуг та дозвільних процедур міської ради (далі - Департамент) внести відповідні відомості в Єдиний державний реєстр щодо керівника товариства.
Обґрунтовував свої вимоги тим, що протягом останніх п'яти років ОСОБА_2 не подає фінансову та іншу звітність від імені товариства, не реагує на вимоги іншого учасника про скликання загальних зборів, чим фактично блокує діяльність товариства. Стверджував, що ОСОБА_2 перебуває у СІЗО та обвинувачується у вчиненні низки кримінальних правопорушень, зокрема у виправдовуванні, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікації її учасників (ч.3 ст. 436-2 Кримінального кодексу України).
ОСОБА_2 не брав участі у розгляді справи: не з'являється на судові засідання, не надавав відзив чи пояснення щодо суті спору. В матеріалах справи лише наявна заява ОСОБА_2 без назви від 01.10.2024, в якій він вказав, що не визнає українські суди, оскільки, на його думку, вони займаються рейдерством та відлученням майна у слов`янської часті Народу України та Українського Народу, а ""судді-актори" мають нести відповідальність перед Трибуналом Українського Народу Міжнародним Кримінальним Судом за ГЕНОЦИД"; не визнає Законів України, оскільки вважає їх авторським художнім твором компанії Верховна Рада України "для лопоухих громадян"; вважає, що Україна є корпорацією, а він сам не є фізичною особою, а є "людиною в правовому статусі Людина з повними правами наданими Творцем".
Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив. Суд апеляційної інстанції залишив це рішення без змін. Суди вказали, що питання зміни директора товариства має вирішуватися виключно загальними зборами, вважали необґрунтованими доводи ОСОБА_1 про те, що в нього відсутні правові механізми зміни директора.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до ч.1 ст.92 ЦК юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства (ч.1 ст.39 Закону "Про ТОВ та ТДВ").
Суди попередніх інстанцій встановили, що з 2015 року тимчасово виконуючим обов`язків директора ТОВ "Восток" є ОСОБА_2.
Зміст оскаржуваних судових рішень свідчить, що ані ОСОБА_2, ані безпосередньо ТОВ "Восток" не скористалися своїми процесуальними правами взяти участь у судових засіданнях, надати суду відзиви/пояснення, заявити клопотання.
Тому, у цьому конкретному випадку заявлення позову одним учасником товариства, якому належить частка у статутному капіталі у розмірі 50% до керівника товариства, який також є його учасником з розміром частки у статутному капіталі 50% - не призвело б до порушення прав та інтересів самого товариства.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Надмірний формалізм не сприяє реальному вирішенню спору та суперечить завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (постанова Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №757/6159/19).
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ від 28.10.1998 у справі "Перес де Рада Каванил`ес проти Іспанії", заява №28090/95).
ВИСНОВКИ: Суди попередніх інстанцій зауважили, що відповідачем у справі ОСОБА_1 визначив лише ОСОБА_2, який є в.о. директора та учасником ТОВ.
Верховний Суд вважає, що у спірних правовідносинах відмова у задоволенні позову з огляду на те, що ОСОБА_1 визначив відповідачем ОСОБА_2, а не ТОВ - є проявом надмірного формалізму.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: корпоративний конфлікт, управління товариством, зміна керівника, блокування діяльності товариства, захист корпоративних прав, правовий статус учасника товариства
