Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 17 квітня 2025 року
у справі № 320/9860/23
Адміністративна юрисдикція
Щодо звільнення податкового органу від сплати судового збору (п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про сплату судового збору”)
ФАБУЛА СПРАВИ
Головне управління Державної податкової служби (далі - ГУ ДПС) звернулося до суду з позовом до ТОВ "Будрем-Сервіс Лімітед", у якому просило суд надати дозвіл на реалізацію майна відповідача, яке перебуває у податковій заставі, з метою погашення усієї суми податкового боргу боржника.
Ухвалою окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху у зв`язку із несплатою судового збору та запропоновано позивачу у встановлений судом строк надати докази сплати судового збору за подання даного адміністративного позову.
У строк, визначений судом, позивач направив до суду клопотання про відкриття провадження, в якому зазначив, що відповідно до статті 5 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику (його територіальні органи) в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування - звільнені від сплати судового збору.
Ухвалою окружного адміністративного суду позовну заяву повернуто позивачу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
За результатами апеляційного перегляду постановою апеляційного адміністративного суду ухвалу окружного адміністративного суду залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
За приписами статей 1, 2 Закону №3674-VI судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону №3674-VI судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів; у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу», який набрав чинності 25 листопада 2022 року, частину першу статті 5 Закону №3674-VI, доповнено пунктом 27 такого змісту: «центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом спору у даній справі є надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, що не є тотожним стягненню податкового боргу, а тому колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що у розумінні п.27 ч. 1 ст. 5 Закону №3674-VI позивач не звільнений від сплати судового збору.
ВИСНОВКИ: п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону №3674-VI законодавцем сформульовано чітко та однозначно, тобто у спосіб, що не викликає множинності його розуміння та не потребує додаткового тлумачення. При цьому, пункт 27 частини першої статті 5 Закону №3674-VI містить вказівку на звільнення податкового органу від сплати судового збору лише за подання позову про стягнення сум податкового боргу, а не будь-яких інших позовних заяв, які прямо чи опосередковано пов`язані зі стягненням сум узгоджених грошових зобов'язань платників податків. Розширювальне тлумачення цієї норми призвело б до звільнення державних органів від сплати судового збору без належної правової підстави, що по суті означало б порушення судом принципу рівності сторін шляхом надання незаконної переваги суб'єкта владних повноважень.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: справляння судового збору, пільги при сплаті судового збору, судові витрати податкового органу
