Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 25 березня 2025 року
у справі № 127/2822/18[1]
Кримінальна юрисдикція
Щодо можливості особи, що отримує безоплатну вторинну правову допомогу, вимагати від суду заміни захисника за призначенням
ФАБУЛА СПРАВИ
Оскарженим вироком:
ОСОБА_6 засуджено до позбавлення волі:
- за частиною 3 статті 299 КК на строк 8 років;
- за частиною 4 статті 187 КК на строк 15 років із конфіскацією майна;
- за пунктами 6, 9 частини 2 статті 115 КК до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна;
- за частиною 2 статті 194 КК на строк 10 років.
За сукупністю злочинів, відповідно до статті 70 КК, йому визначено покарання у виді довічного позбавлення волі із конфіскацією майна.
ОСОБА_7 засуджено до позбавлення волі:
- за частиною 3 статті 299 КК на строк 8 років;
- за частиною 4 статті 187 КК на строк 15 років позбавлення волі із конфіскацією майна;
- за пунктами 6, 13 частини 2 статті 115 КК до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.
За сукупністю злочинів, відповідно до статті 70 КК, йому визначено покарання у виді довічного позбавлення волі із конфіскацією майна.
Цим же вироком за частиною 1 статті 396 КК засуджено і звільнено від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності ОСОБА_13, судові рішення щодо якого не оскаржуються.
Апеляційний суд оскарженою ухвалою залишив вирок без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Ефективність захисту не є тотожним досягненню за результатами судового розгляду бажаного для обвинуваченого результату, а полягає в наданні йому належних і достатніх можливостей з використанням власних процесуальних прав та кваліфікованої юридичної допомоги, яка в передбачених законом випадках є обов'язковою, захищатися від обвинувачення в передбачений законом спосіб. Подальша незгода обвинуваченого з позицією і тактикою захисту не свідчить про його неефективність.
Право особи на заміну захисника, передбачене статтею 54 КПК, є похідним від права вільного вибору захисника своїх прав, яке особа реалізує самостійно, укладаючи договір з обраним нею захисником. Це право не поширюється на зміст права на безоплатну вторинну правову допомогу, де особа не обирає собі захисника, а отримує захист, гарантований державою та за державні кошти.
Під час реалізації цієї державної гарантії особа позбавлена можливості вільно обирати собі захисника, оскільки на підставі статті 49 КПК захисник такій особі призначається за постановою слідчого/прокурора або ухвалою судді чи суду.
ВИСНОВКИ: особа, що отримує безоплатну вторинну правову допомогу, не може на власний розсуд вимагати від суду заміни захисника за призначенням з особистих мотивів за відсутності обґрунтованих підстав для цього.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: процесуальний статус захисника, підстави заміни захисника, мобілізація учасників кримінального провадження
