Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 30 квітня 2025 року
у справі № 904/1500/24
Господарська юрисдикція
Щодо можливості нарахування 3% річних, пені, інфляційних втрат на розмір авансу, який не був використаний та погашений протягом встановленого у договорі строку
Фабула справи: прокурор в інтересах держави в особі ОДА та Департаменту звернувся із позовом до ТОВ "КЦ "Лібертон", в якому просив: визнати недійсною додаткову угоду до Договору; стягнути з ТОВ "КЦ "Лібертон" на користь Департаменту заборгованість в сумі 12 918 154,51 грн, з яких: 8 156 135,16 грн, невикористаний аванс за Договором, 2 064 889,20 грн - інфляційні втрати, 610 788,69 грн - 3% річних, 2 086 341,46 грн - пені.
Господарський суд рішенням, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, позов задовольнив частково: закрив провадження у справі в частині стягнення з ТОВ "КЦ "Лібертон" основного боргу в сумі 8 156 135,16 грн; визнав недійсною додаткову угоду №4 від 11.04.2022 до Договору; стягнув з ТОВ "КЦ "Лібертон" на користь Департаменту 292 799,60 грн - пені, 140 749,30 грн - інфляційних втрат, 29 279,96 грн - 3% річних.
Мотивація касаційної скарги: прокуратура зазначає, зокрема, таке: за змістом ст.ст. 509, 524, 533-535, 625 ЦК України грошовим є будь-яке зобов'язання, у якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати.
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до ч.1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (зазначене кореспондує ст.193 ГК України).
За умовами п.11.7 Договору замовник за наявності бюджетних коштів на розрахунковому рахунку, протягом 10 (десяти) робочих днів перераховує генпідряднику аванс у розмірі 100% від вартості зазначених робіт за Договором.
Аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося.
Генпідрядник зобов'язується використати одержаний аванс на виконання робіт протягом дев'яти місяців після одержання авансу; за закінченням цього терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику з нарахуванням річної відсоткової плати на рівні облікової ставки НБУ із застосуванням коефіцієнта 1.2 за кожний день прострочення (п.11.9 Договору).
Сторони у Договорі чітко визначили вимоги щодо документів, які підтверджують факт використання суми авансу, зазначивши, що такими документами є акт приймання виконаних робіт за формою №КБ-2в.
Використання авансу - витрачання генпідрядником отриманих від замовника коштів, зокрема, на закупівлю матеріалів або виконання робіт за Договором в межах отриманої суми авансу.
Погашення ж авансу, в свою чергу, є належним підтвердженням факту використання авансу та оформлюється відповідним актом/актами виконаних робіт за формою №КБ-2в.
З урахуванням цього, генпідрядник був зобов'язаний використати одержаний аванс на виконання робіт протягом дев'яти місяців після його одержання, підтвердженням чого були б підписані сторонами акти приймання виконаних робіт за формою №КБ-2. У випадку невикористання авансу - він мав бути повернутий замовнику.
При цьому, враховуючи, що сторони укладали Договір відповідно до вимог законодавства про закупівлі, така вимога щодо повернення авансу є імперативною, від якої сторони не могли відступити.
Висновки: користування авансом після спливу встановленого Договором терміну на його використання та погашення є протиправним, свідчить про порушення умов Договору, а отже, є підставою для настання передбачених Договором наслідків.
Ключові слова: неправомірне користування коштами, особливості публічних закупівель, неналежне виконання договору
