Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 16 квітня 2025 року
у справі № 332/534/22
Цивільна юрисдикція
Щодо початку обчислення строку позовної давності на звернення до суду з позовом про визнання удаваним договору дарування та визнання укладеним договору купівлі-продажу
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання правочину удаваним, визнання договору купівлі-продажу укладеним та визнання права власності.
Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано. Прийнято у цій справі нову постанову. Позов ОСОБА_1 задоволено.
ОЦІНКА СУДУ
Заявляючи вимогу про визнання правочину удаваним, позивач має довести: а) факт укладання правочину, що, на його думку, є удаваним; б) спрямованість волі сторін в удаваному правочині на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які передбачені правочином, тобто відсутність у сторін іншої мети, ніж приховати інший правочин; в) настання між сторонами інших прав та обов`язків, ніж ті, що передбачені удаваним правочином.
Відповідно до статей 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За змістом цієї норми для визначення початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення своїх прав, а й об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.
При цьому норма частини першої статті 261 ЦК України містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб'єктивних прав, тому обов`язок доведення терміну, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача.
ВИСНОВКИ: строк позовної давності на звернення до суду з позовом про визнання правочину удаваним, договору купівлі-продажу укладеним розпочався з дати вчинення договору дарування частки житлового будинку.
Позивач не надав суду належних, допустимих та достовірних доказів того, що протягом 12 років він не знав та не міг дізнатися про вид правочину, зокрема те, що його дружиною було укладено саме договір дарування частки спірного майна, а не договір купівлі-продажу, тому наявні підстави для відмови у задоволенні позову у зв'язку із пропуском строку позовної давності.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: недійсність правочинів, правила обчислення позовної давності, строки звернення до суду
