Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 05 листопада 2025 року
у справі № 550/394/24
Цивільна юрисдикція
Щодо тимчасового окремого проживання чоловіка та жінки як підстави для визнання факту фактичного припинення шлюбних відносин
Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту.
Позов обґрунтовано тим, що його син ОСОБА_5 був військовослужбовцем. З початку повномасштабного вторгнення став на захист держави та брав участь у захисті міста Маріуполь. ОСОБА_5 загинув.
ОСОБА_5 перебував у шлюбі з ОСОБА_2, однак, з серпня 2021 року шлюбні відносини між його сином та відповідачкою фактично припинені.
Позивач вказував, що ОСОБА_2 на даний момент користується статусом вдови загиблого військового, претендує на виплати від держави та пільги. Однак позивач вважає дії відповідачки незаконними, такими, що порушують його права, оскільки на момент смерті ОСОБА_5 відповідачка не була членом його сім`ї.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 вважає, що судами не враховано, що позивач не заперечує, що шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 був зареєстрований на момент смерті ОСОБА_5, проте спір стосується щодо фактичного припинення шлюбних відносин та відсутністю підстав вважати ОСОБА_2 членом сім'ї ОСОБА_5.
Правова позиція Верховного Суду: ст. 104 СК України визначено підстави припинення шлюбу. Так, шлюб припиняється внаслідок смерті одного з подружжя або оголошення його померлим; шлюб припиняється внаслідок його розірвання; якщо один із подружжя помер до набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу, вважається, що шлюб припинився внаслідок його смерті; якщо у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу один із подружжя помер, вважається, що шлюб припинився внаслідок його розірвання.
За змістом ст. 119 СК України суд може постановити рішення про встановлення для подружжя режиму окремого проживання у разі неможливості чи небажання дружини і (або) чоловіка проживати спільно. Режим окремого проживання припиняється у разі поновлення сімейних відносин або за рішенням суду на підставі заяви одного з подружжя.
Згідно з ч. 1 ст. 120 СК України встановлення режиму окремого проживання не припиняє прав та обов`язків подружжя, які встановлені цим Кодексом, і які дружина та чоловік мали до встановлення цього режиму. Таким чином, встановлення режиму окремого проживання не припиняє права спільної сумісної власності подружжя на майно, яке набуте до цього.
Припинення шлюбу це юридичний факт, з настанням якого припиняються правовідносини, що виникають між подружжям з юридичного факту державної реєстрації шлюбу. Воно обов'язково має бути оформлене за правилами, встановленими сімейним законодавством, тобто за допомогою провадження реєстрації в органах РАЦСу. До того часу, поки вона не здійснена, особи, що одружилися, визнаються чоловіком і дружиною, незалежно від часу фактичного припинення подружніх стосунків між ними. Добровільність як один із принципів союзу чоловіка і дружини означає також вільне волевиявлення осіб на припинення шлюбу. Однак, на відміну від вступу в шлюб, де потрібна обов'язкова згода обох з подружжя, розірвання шлюбу допускає варіант одностороннього виходу зі шлюбного союзу. Слід врахувати, що припинення шлюбу - припинення відносин подружжя, що виникли із зареєстрованого шлюбу .
Висновки: сам по собі факт тимчасового окремого проживання чоловіка та жінки, які перебували в зареєстрованому шлюбі, їхні розлади в сім'ї, сварки в родині, не припиняє їхніх взаємних прав та обов`язків як подружжя, передбачених законодавством.
Ключові слова: умови припинення шлюбу, ознаки недійсності шлюбу, права сімей загиблих військовослужбовців
