Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 11 грудня 2025 року
у справі № 757/40360/20-к
Кримінальна юрисдикція
Щодо невідкладності вирішення клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності
ФАБУЛА СПРАВИ
Ухвалою суду першої інстанції задоволено клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 та звільнено ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 376, ч. 2 ст. 376-1 КК України на підставі ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження щодо нього - закрито.
Ухвалою апеляційного суду ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Згідно з ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до пунктів 3, 4 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло 5 років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини, та 10 років - у разі вчинення тяжкого злочину.
За змістом ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Частиною 3 ст. 288 КПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 цього Кодексу кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Специфіка інституту звільнення особи від кримінальної відповідальності саме й полягає в тому, що за наявності певних визначених у законі умов особа звільняється від такої відповідальності, а кримінальне провадження закривається раніше від тієї стадії, коли вказані факти можуть та/чи мають бути належним чином встановлені, доведені, підтверджені відповідно до норм ст. 62 Конституції України.
ВИСНОВКИ: положеннями кримінального процесуального закону не передбачено імперативних норм, які зобов'язують суд під час розгляду клопотання про застосування ст. 49 КК України встановлювати фактичні обставини справи та перевіряти їх доказами, встановлювати факт того, що певне правопорушення (діяння) мало місце, що воно має склад певного кримінального правопорушення, що його вчинила певна особа, оскільки згідно з ч. 4 ст. 286 КПК України розгляд такого клопотання для суду є невідкладним.
Невідкладність вирішення клопотання пов'язана із тим, що суд, встановивши (1) наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, (2) клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та (3) згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах, ухвалює рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності та закриває провадження у справі.
За таких обставин, вчинення будь-яких подальших процесуальних дій чи прийняття рішень у кримінальному провадженні процесуальний закон не передбачає.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: підстави звільнення від кримінальної відповідальності, припинення кримінального провадження, наслідки закінчення строків давності, злочини проти правосуддя
