Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 19 березня 2026 року
у справі № 676/2180/16-к
Кримінальна юрисдикція
Щодо складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України
ФАБУЛА СПРАВИ
За вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та виправдано на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України за відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення.
Справа розглядалась судами неодноразово.
За результатами нового апеляційного розгляду, оскарженою ухвалою апеляційного суду виправдувальний вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Водій ОСОБА_7 не мав технічної можливості зупинити автомобіль до смуги руху пішохода ОСОБА_8 з моменту виникнення небезпеки для руху водія, при допустимій для даних дорожніх умов швидкості руху автомобіля (при заданій швидкості руху автомобіля 60-65 км/год), якщо фактична небезпека для цього водія виникла у момент відновлення руху пішохода на відстані 30 м від автомобіля шляхом виконання ним вимог п. 12.3 ПДР. У водія ОСОБА_7 були підстави технічного характеру відступати від вимог пунктів 11.4, 12.3 ПДР та лінії горизонтальної дорожньої розмітки 1.3 в умовах розвитку подій даної ДТП. Із технічної точки зору причиною виникнення події цієї ДТП стала невідповідність дій пішохода ОСОБА_8 нормам вимог пунктів 4.7, 4.8, 4.14 (г, г) ПДР.
Встановити експертним шляхом швидкість автомобіля під керуванням ОСОБА_7 виявилося неможливим через відсутність характерних ознак - гальмівного шляху чи слідів гальмування. Як відзначив у своїй ухвалі апеляційний суд, надаючи оцінку протоколу огляду місця ДТП, останній не містить жодних даних стосовно місця зіткнення, оскільки у ньому відсутні зафіксовані сліди гальмування, а також відсутня фіксація ознак, за якими можна було б точно визначити місце наїзду на потерпілого ОСОБА_8 , що повністю узгоджується з висновками експертів та їх показаннями в процесі судового розгляду в цій частині. Допитані в процесі судового розгляду експерти також ствердили, що ключовою обставиною для встановлення істини у провадженні є дані, на якій відстані потерпілий почав перетинати смугу руху, по якій рухався автомобіль, оскільки саме тоді він створив небезпеку для руху автомобіля. Якщо пішохід почав перетин смуги руху за 30 м до автомобіля, то водій не зміг уникнути зіткнення з ним шляхом застосування екстреного гальмування.
Зважаючи на те, що з моменту виникнення ДТП минуло майже 10 років і можливість здобуття додаткових даних фактично втрачена, у кримінальному провадженні призначено та проведений цілий комплекс експертних досліджень, викликані і допитані судом усі експерти, колегія суддів касаційного суду погоджується з позицією судів попередніх інстанцій, які вважали, що законні підстави для задоволення клопотання прокурора та призначення додаткової комплексної автотехнічної і транспортно-трасологічної експертизи відсутні.
З огляду на те, що ні в протоколі огляду місця ДТП, ні в інших джерелах доказів, наявних у матеріалах кримінального провадження, у тому числі й висновках експертів, не встановлене місце наїзду транспортного засобу на пішохода, як і поза розумним сумнівом не встановлено момент виникнення небезпеки для руху водія транспортного засобу та відстань до місця наїзду, потерпілий ОСОБА_8 перетинав проїзну частину дороги у не встановленому для цього місці, місцевий суд дійшов висновку про необхідність виправдання ОСОБА_7 в інкримінованих йому діях, оскільки причинно-наслідковий зв`язок із порушенням ОСОБА_7 вимог пунктів 10.1, 11.4, 12.1, 12.3 та 12.4 ПДР і заподіянням потерпілому ОСОБА_8 тілесних ушкоджень відсутній.
ВИСНОВКИ: склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України, утворює не будь-яке недотримання особою, котра керує транспортним засобом, вимог ПДР, а лише таке, що безпосередньо призвело до зазначених у цій статті суспільно-небезпечних наслідків. Причинний зв`язок між діянням і наслідками має місце тоді, коли порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту, допущене винуватою особою, неминуче зумовлює шкідливі наслідки, передбачені ст. 286 КК України. Тільки порушення ПДР, які містять у собі реальну можливість настання суспільно небезпечних наслідків і виступають безпосередньою причиною їх настання у кожному конкретному випадку ДТП, є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 286 КК України.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, транспортні злочини, порушення ПДР
