Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Ухвалою
від 16 березня 2026 року
у справі № 202/11790/24
Кримінальна юрисдикція
Щодо невирішення питання про розподіл процесуальних витрат як підстави для скасування прийнятих судами першої та апеляційної інстанцій судових рішень
ФАБУЛА СПРАВИ
Вироком суду першої інстанції визнано винуватою та призначено покарання ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 286 КК у виді позбавлення волі на строк 4 роки без позбавлення права керування транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладено на неї обов'язки, передбачені ст. 76 КК.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково.
Стягнуто з ПрАТ «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 296 743,44 грн та моральну шкоду у розмірі 14 837,17 грн.
Стягнуто з ПрАТ «Науково-Виробниче Об`єднання «СОЗИДАТЕЛЬ» на користь ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 400 000 грн.
Вирішено інші питання, визначені кримінальним процесуальним законодавством. Зокрема скасовано арешт автомобіля марки, накладений ухвалою слідчого судді районного суду міста.
Ухвалою апеляційного суду вирок місцевого суду скасовано в частині вирішення цивільного позову та призначено новий розгляд в цій частині у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.
В іншій частині вирок місцевого суду залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до ч. 3 ст. 124 КПК якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не приймаючи рішення про новий судовий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл процесуальних витрат.
Як вбачається зі змісту касаційної скарги, процесуальні витрати, понесені потерпілою, стосуються також пред`явленого цивільного позову у кримінальному провадженні.
Ухвалою суду апеляційної інстанції вирок місцевого суду скасовано в частині вирішення цивільного позову та призначено новий розгляд в цій частині у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.
З огляду на це, розподіл апеляційним судом процесуальних витрат, пов'язаних з пред`явленням та розглядом цивільного позову, до його остаточного вирішення не узгоджуватиметься з положеннями ч. 3 ст. 124 КПК та буде передчасним.
Водночас щодо інших процесуальних витрат потерпілої у кримінальному провадженні, колегія суддів вважає, що КПК не обмежує процесуальну форму вирішення питання щодо розподілу таких витрат, виключно обвинувальним вироком
ВИСНОВКИ: невирішення питання про розподіл процесуальних витрат не може бути єдиною підставою для скасування прийнятих судами першої та апеляційної інстанцій судових рішень, оскільки не є істотним порушенням вимог КПК та не впливає на вирішення питання кримінально-правової кваліфікації, доведеності винуватості і призначення покарання.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: правила розподілу процесуальних витрат, підстави скасування судових рішень, стягнення шкоди
