Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 20 травня 2026 року
у справі № 723/4495/23
Кримінальна юрисдикція
Щодо суб'єкта відшкодування завданої внаслідок ДТП шкоди, що пов'язана із лікуванням потерпілого, тимчасовою втратою працездатності та моральної шкоди у зв'язку із лікуванням
ФАБУЛА СПРАВИ
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавленняволі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 76 цього Кодексу.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково, стягнуто на її користь: з ТОВ «АГРІФУД ЕКСПРЕСС» моральну шкоду в розмірі 400 000 грн та 67 673,79 грн матеріальної шкоди; з ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» матеріальну та моральну шкоду в розмірі 305 027,16 грн.
Цивільні позови потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 задоволено частково, стягнуто на їх користь з ТОВ «АГРІФУД ЕКСПРЕСС» моральну шкоду в розмірі по 400 000 грн кожному.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів, зокрема, автомобіль повернутий власнику ОСОБА_8.
Ухвалою апеляційного суду вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який має пріоритет перед загальними нормами цивільного законодавства.
Так, ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV, в редакції на момент вчинення кримінального правопорушення (далі Закон № 1961-IV), було визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 23 цього Закону визначено, що шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; шкода, пов'язана із смертю потерпілого.
Згідно зі ст. 24 Закону № 1961-IV, у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.
У зв`язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я час втрата працездатності (ст. 25 Закону № 1961-IV).
Системний аналіз положень статей 23-27 Закону № 1961-IV свідчить про те, що законодавець чітко розмежував потерпілого як особу, якій безпосередньо заподіяно шкоду, та інших осіб, які у визначених законом випадках можуть претендувати на отримання страхового відшкодування. Суб'єктний склад права на страхове відшкодування є імперативно визначеним і не підлягає розширеному тлумаченню.
ВИСНОВКИ: шкода, пов'язана із лікуванням потерпілого, тимчасовою втратою працездатності та моральна шкода у зв'язку із лікуванням відшкодовується виключно потерпілому.
Потерпілим у значенні Закону № 1961-IV є юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок ДТП з використанням транспортного засобу (п. 1.3 ст. 1).
Слід зазначити, що перебування позивача ОСОБА_8 у статусі потерпілої у кримінальному провадженні не є підставою для набуття нею статусу потерпілої у розумінні Закону № 1961-IV.
Крім того, норми даного Закону не містять положень, в яких до потерпілих прирівнюються їх законні представники, спадкоємці чи правонаступники.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, компенсація шкоди, витрати на лікування
