Правова позиція
Велика Палата Верховного Суду
згідно з Постановою
від 27 травня 2026 року
у справі № 754/1519/22
Кримінальна юрисдикція
Щодо неможливості одночасного покладення спільної відповідальності і на посадову або службову особу, яка при здійсненні своїх повноважень безпосередньо вчинила кримінальне правопорушення та завдала потерпілому шкоди, і на державу як цивільного відповідача, яка бере участь у кримінальному провадженні
ФАБУЛА СПРАВИ
Вироком суд першої інстанції визнав винуватим і засудив ОСОБА_24 за частиною четвертою статті 41, частиною другою статті 365 КК України в редакції Закону від 21 лютого 2014 року - до позбавлення волі на строк сім років з позбавленням права обіймати посади в державних чи правоохоронних органах на строк три роки; частиною четвертою статті 41, статтею 340 КК України - до позбавлення волі на строк п`ять років; частиною першою статті 111 КК України в редакції Закону від 28 березня 2014 року - до позбавлення волі на строк п`ятнадцять років, а на підставі частини першої статті 70 цього Кодексу за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначив йому остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років з позбавленням права обіймати посади в державних чи правоохоронних органах на строк три роки.
Крім того, на підставі статті 54 КК України позбавив ОСОБА_24 спеціального звання підполковника міліції.
Також суд стягнув солідарно з ОСОБА_24 та МВС України на користь потерпілого ОСОБА_21 моральну шкоду, завдану внаслідок вчинення злочину, в розмірі 200 000 грн.
Апеляційний суд ухвалою вирок суду першої інстанції залишив без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Безпосередньо ж про відшкодування шкоди, завданої посадовою або службовою особою органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування, йдеться у статті 1174 ЦК України.
Відповідно до приписів частини першої статті 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, АР Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Оскільки у цій справі суб`єктом кримінальних правопорушень є службова особа органу державної влади - працівник правоохоронного органу, який при здійсненні своїх повноважень завдав шкоди потерпілому, застосуванню підлягає саме норма статті 1174 ЦК України, яка є спеціальною для таких випадків і не потребує якогось окремого закону для її застосування.
Аналіз же змісту статті 1174 ЦК України вказує на те, що викладена у ній норма розмежовує:
- суб'єкта, який безпосередньо завдав шкоду (посадова або службова особа), та
- суб`єкта, у якого виникає обов`язок відшкодування такої шкоди (держава Україна, АР Крим або орган місцевого самоврядування).
Однак, хоча статтею 1174 ЦК України чітко визначено суб`єкта, у якого виникає обов`язок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, з огляду на відповідну сформовану судову практику з вирішення цивільного позову у кримінальних провадженнях постає питання щодо правильності залучення як цивільного відповідача органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування та пред`явлення саме до цього органу цивільного позову у кримінальному провадженні.
Згідно з приписами частини першої і другої статті 176 ЦК України держава, АР Крим, територіальні громади не відповідають за зобов'язаннями створених ними юридичних осіб, крім випадків, встановлених законом. Юридичні особи, створені державою, АР Крим, територіальними громадами, не відповідають за зобов'язаннями відповідно держави, АР Крим, територіальних громад.
Ця норма закріплює принцип майнової відокремленості публічних утворень і створених ними юридичних осіб, який є одним із фундаментальних у цивільномуправі. Він передбачає, що кожен суб`єкт цивільних правовідносин (у тому числі юридична особа публічного права) відповідає за своїми зобов`язаннями виключно в межах належного йому майна і не несе відповідальності за зобов`язання інших суб`єктів, навіть якщо ті створені або підпорядковані йому.
Тобто у частинах першій і другій статті 176 ЦК України сформульовані норми про самостійність відповідальності, з одного боку, держави, АР Крим, територіальних громад, а з іншого - створених ними юридичних осіб (крім випадків, встановлених законом).
До того ж зі змісту частини першої статті 176 ЦК України також випливає й те, що лише держава, АР Крим, територіальні громади і лише у випадках, встановлених законом, можуть відповідати за зобов`язаннями створених ними юридичних осіб.
Отже, правова норма, викладена у статті 1174 ЦК України, є спеціальною нормою, яка підлягає застосуванню у випадках завдання шкоди фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень та безальтернативно покладає обов`язок з відшкодування такої шкоди на державу, АР Крим або орган місцевого самоврядування незалежно від вини такої посадової або службової особи.
З огляду на наведене, у межах позовного провадження з відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування, не може бути покладена відповідальність і напосадову або службову особу, яка безпосередньо своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю при здійсненні нею своїх повноважень завдала шкоди.рених ними юридичних осіб.
Для виникнення солідарної відповідальності кількох осіб перед потерпілим необхідно встановити спільність їх умислу на завдання шкоди потерпілому та неподільність наслідків такого посягання.
Після виконання свого обов'язку перед потерпілим суб`єкт, відповідальний за шкоду, отримує право зворотної вимоги (регресу) до безпосереднього заподіювача шкоди. Це передбачено частиною четвертою статті 1191 ЦК України, згідно з якою держава, АР Крим, територіальні громади, відшкодувавши шкоду, завдану посадовою, службовою особою внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності відповідно органів державної влади, органів влади АР Крим, органів місцевого самоврядування, мають право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування (крім відшкодування виплат, пов'язаних із трудовими відносинами та відшкодуванням моральної шкоди).
ВИСНОВКИ: одночасне покладення спільної (солідарної або часткової) відповідальності і на посадову або службову особу, яка при здійсненні своїх повноважень безпосередньо вчинила кримінальне правопорушення та завдала потерпілому шкоди, і на державу як цивільного відповідача, яка бере участь у кримінальному провадженні через відповідний орган державної влади, діями посадової або службової особи якого завдано шкоду, суперечить приписам статей 1174 та 1190 ЦК України.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: деліктні відносини, підстави солідарної відповідальності, завдана державою шкода
