Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 26 травня 2026 року
у справі № 345/5000/24
Кримінальна юрисдикція
Щодо відшкодування завданої неповнолітньою особою шкоди батьками, позбавленими батьківських прав
ФАБУЛА СПРАВИ
За вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_7 визнано винуватим і засуджено за ч. 1 ст. 296 КК до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік 6 місяців та покладено на нього обов'язки, передбачені ст. 59-1 КК.
Цивільний позов законного представника потерпілого ОСОБА_8 в інтересах неповнолітнього потерпілого ОСОБА_9 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_10 (законного представника ОСОБА_7) у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 20 000 грн.
При перегляді вироку за апеляційною скаргою сторони захисту Івано-Франківський апеляційний суд ухвалою залишив його без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до положень ст. 128 КПК потерпілий у кримінальному провадженні має право заявити цивільний позов. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається за правилами визначеними КПК з дотриманням норм та положень Цивільного процесуального кодексу України. Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства.
За змістом ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) моральна шкода, зокрема, може полягати у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я, в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.
Відповідно до приписів ст. 1179 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. І лише в разі відсутності у неї майна достатнього для відшкодування завданої шкоди ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником.
Згідно з положеннями ч. 3 цієї статті обов`язок батьків (усиновлювачів), піклувальника, закладу, який за законом здійснює щодо неповнолітньої особи функції піклувальника, відшкодувати шкоду припиняється після досягнення особою, яка завдала шкоди, повноліття або коли вона до досягнення повноліття стане власником майна, достатнього для відшкодування шкоди.
За приписами ст. 1183 ЦК батьки зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану дитиною, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав, протягом трьох років після позбавлення їх батьківських прав, якщо вони не доведуть, що ця шкода не є наслідком невиконання ними своїх батьківських обов`язків.
ВИСНОВКИ: на день постановлення ухвали судом апеляційної інстанції ОСОБА_7 виповнилося 17 років 8 місяців та 21 день.
Як убачається з матеріалів провадження, законним представником ОСОБА_7 є ОСОБА_10, якій відповідно до рішення виконавчого комітету міської ради встановлено опіку (піклування) над неповнолітнім ОСОБА_7.
Підставою для прийняття такого рішення було заочне рішення суду, відповідно до якого ОСОБА_13 було позбавлено батьківських прав щодо її дітей - ОСОБА_7 (засудженого) та ОСОБА_14. Зі змісту цього рішення вбачається, що відомості про батька дітей було записано з урахуванням положень ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України.
На час розгляду кримінального провадження та розв'язання цивільного позову судом цей строк не сплинув.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: компенсація шкоди, завдана злочином шкода, відповідальність неповнолітніх, злочини проти громадської безпеки
