Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 18 червня 2026 року
у справі № 750/4388/22
Кримінальна юрисдикція
Щодо підстави для стягнення упущеної вигоди у кримінальному провадженні
ФАБУЛА СПРАВИ
Вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 лютого 2025 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 122 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.
На підставі ст. 75 КК його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік.
Також цим вироком задоволено частково цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 до ОСОБА_6 і стягнуто з останнього на користь позивача 10 000 грн на відшкодування моральної шкоди, відмовлено задоволенні решти вимог.
Чернігівський апеляційний суд ухвалою вирок місцевого суду залишив без зміни.
ОЦІНКА СУДУ
Згідно з ч. 1 ст. 22 ЦК особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Частиною 2 ст. 22 цього Кодексу визначено, що збитками є:
- втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
- доходи, які особа могла би реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Отже, відповідно до положень цієї статті, збитками, що були завдані внаслідок упущеної вигоди, є такі збитки, які могли бути реально отримані в разі належного виконання зобов`язання.
Системне тлумачення вказаної норми цивільного законодавства свідчить про те, що позивач має право на відшкодування упущеної вигоди, однак зобов'язаний надати суду докази, які підтверджують те, що він міг і повинен був отримати відповідні доходи і лише неправомірні дії відповідача позбавили його можливості отримати прибуток.
Статтею 76 ЦПК встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Суд першої інстанції зазначив, що позовна заява ОСОБА_9 про стягнення з ОСОБА_6 упущеної вигоди в розмірі 250 000 грн задоволенню не підлягає.
Зокрема, вказавши, що як на упущену вигоду ОСОБА_9 посилається на неотримання мікрогранту на створення власного бізнесу від Державного центру зайнятості, який у свою чергу проводиться на конкурсній основі, місцевий суд зауважив, що згідно з листом Державного центру зайнятості обласного центру зайнятості ОСОБА_9 відмовлено в розгляді заявки на отримання мікрогранту без подальшого розгляду обласним центром зайнятості бізнеспроєкту та проведення співбесіди з претендентом у зв`язку з негативною діловою репутацією через існування судової справи.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що вимога про стягнення упущеної вигоди належним чином не обґрунтована.
Водночас місцевий суд наголосив на тому, що:
- мікрогрант на створення власного бізнесу не є упущеною вигодою;
- ОСОБА_9 відмовлено навіть у прийнятті заявки, а не у виплаті вказаної суми, а з відповіді Державного центру зайнятості неможливо зрозуміти, існування якої саме судової справи стало підставою для відмови в розгляді його заявки на отримання мікрогранту.
З такими висновками місцевого суду погодився і суд апеляційної інстанції.
Такі висновки судів попередніх інстанцій, на переконання Верховного Суду, є належним чином обґрунтованими та вмотивованими.
ВИСНОВКИ: неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. При цьому пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов`язків. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані в разі належного виконання зобов`язання. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.
Упущена вигода - це втрати очікуваного приросту в майні, на підставі беззастережних доказів реальної можливості їх отримання, у разі недопущення правопорушення.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: компенсація шкоди, завдана злочином шкода, злочини проти здоров’я особи
