Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 13 травня 2026 року
у справі № 367/8835/16-ц
Цивільна юрисдикція
Щодо наслідків ухвалення судом першої інстанції рішення щодо особи, яка померла до його ухвалення, без залучення правонаступників
Фабула справи: прокурор в інтересах держави в особі КМУ звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, треті особи: Міністерство екології та природних ресурсів України, Національний природний парк «Голосіївський» (далі - НПП «Голосіївський»), про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.
Рішенням суду першої інстанції позов прокурора задоволено.
Із цим рішенням не погодився ОСОБА_2 (особа, яка не брала участі у справі) та подав в особі свого представника через систему «Електронний суд» до апеляційного суду апеляційну скаргу, яку, крім посилань на неправильне застосування судом норм матеріального права, неповноту встановлення обставин і дослідження доказів, мотивував тим, що суд першої інстанції розглянув справу та ухвалив рішення з неналежним відповідачем, оскільки ОСОБА_1 помер, в той час як рішення ухвалено після його смерті. Оскільки він (ОСОБА_2) не був залучений до участі у справі, то був позбавлений можливості реалізувати свої процесуальні права щодо участі у розгляді справи, захисту своїх прав та інтересів, подання доказів, спростування аргументів прокурора.
Ухвалою апеляційного суду ОСОБА_1 залучено до участі у справі правонаступником відповідача ОСОБА_2.
Постановою апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_2 вказує, що суди не спростували факт добросовісного набуття земельної ділянки відповідачем ОСОБА_1, який отримав спірну земельну ділянку в законний спосіб, тому спадкоємець відповідача ОСОБА_2 є також добросовісним набувачем. Вважає, що відповідач не знав та не повинен був передбачати приналежність цієї земельної ділянки до обмежено оборотоздатних земель лісогосподарського призначення, оскільки він не міг припустити, що орган місцевого самоврядування може діяти всупереч законам України.
Правова позиція Верховного Суду: смерть фізичної особи припиняє її цивільну правоздатність та процесуальну правосуб'єктність (ч. 4 ст. 25 ЦК України). Після смерті особа більше не може бути стороною процесу, не може реалізовувати процесуальні права. Відповідно, суд, ухвалюючи рішення щодо померлого як суб'єкта права, фактично вирішує спір щодо суб'єкта, який на момент ухвалення рішення не існував, рішення ухвалено за відсутності належної сторони, процес фактично відбувся без відповідача, було неможливо реалізувати принцип змагальності та право бути вислуханим. Йдеться не про порушення процесуальних норм, а про дефект суб'єктного складу спору, який унеможливлює ухвалення законного й обґрунтованого рішення суду.
У разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі до залучення до участі у справі правонаступника (п. 1 ч. 1 ст. 251 ЦПК України), а якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва — суд закриває провадження у справі (п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України).
Після смерті довірителя представництво припиняється, а отже, навіть якщо представник продовжував брати участь у справі, його участь після смерті довірителя не створює належного представництва. Судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі (п. 8 ч. 1 ст. 411 ЦПК України).
Висновки: смерть сторони до ухвалення рішення (судом першої інстанції) є самостійною, достатньою і безумовною підставою для скасування судового рішення, якщо суд ухвалив його щодо померлої особи без залучення правонаступників.
Ключові слова: негаторний позов, віндикаційний позов, земельна ділянка лісогосподарського призначення
