Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 10 червня 2026 року
у справі № 390/2226/24
Цивільна юрисдикція
Щодо процесуальних наслідків подання до касаційного суду недостовірної інформації, зокрема посилань на неіснуючі постанови та/або правові позиції Верховного Суду, згенерованих ШІ
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради, ОСОБА_6, про встановлення факту спільного проживання чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу та поділ спільного майна.
Суд першої інстанції рішенням позов ОСОБА_1 задовольнив.
Апеляційний суд постановою рішення суду першої інстанції залишив без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Перевіряючи наведені заявником у касаційній скарзі висновки Верховного Суду на предмет їх обґрунтованості та застосовності в межах цієї справи, колегія суддів також встановила таке.
Постанови Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року у справі № 199/5694/17-ц (провадження № 61-24322св20) не існує, як і справи з таким номером чи касаційного провадження.
Постанови Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі № 522/19153/17 не існує, справа з таким номером є справою про адміністративне правопорушення за наслідками порушення Правил дорожнього руху (стаття 124 Кодексу України про адміністративне судочинство), Верховний Суд не розглядав.
Постанови Верховного Суду від 04 листопада 2021 року у справі № 161/12276/19 не існує, справа з таким номером є справою за заявою про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, яку Луцький міськрайонний суд Волинської області ухвалою від 23 вересня 2019 року залишив без розгляду, Верховний Суд не розглядав.
Постанови Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі № 752/24735/19 не існує, справа з таким номером є справою про адміністративне правопорушення за наслідками порушення Правил дорожнього руху (стаття 124 Кодексу України про адміністративне судочинство), Верховний Суд не розглядав.
Постанови Верховного Суду від 09 лютого 2023 року у справі № 127/9870/21 не існує, як і справи з таким номером.
У постанові Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 756/5840/23 (провадження № 61-1825св24) за заявою матері про встановлення факту смерті сина (військовослужбовця) не існує висновків, на які посилається заявник у касаційній скарзі, справа не є подібною.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 січня 2024 року у cправі № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23) вирішувала питання юрисдикції та виснувала, що не можуть бути поєднаними в одному провадженні вимоги про встановлення факту, що має юридичне значення, та оскарження рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо вирішення питання про призначення одноразової грошової допомоги членам сім`ї загиблого військовослужбовця, оскільки ці вимоги підсудні судам різних юрисдикцій.
Водночас висновків, на які посилається заявник у касаційній скарзі, у наведеній постанові не існує.
Тобто зазначені у касаційній скарзі номери вказаних справ, дати ухвалення постанов та/або висновки є вигаданими, відповідно, посилання на сформовані висновки Верховного Суду - неправдивими.
Наведене унеможливлює врахування висновків, зазначених заявником як таких, що містяться в наведених неіснуючих постановах Верховного Суду, або висновків, яких взагалі не відображено у наявних постановах Верховного Суду під час вирішення спору у справі, що переглядається.
ВИСНОВКИ: подання до суду недостовірної інформації, зокрема посилань на неіснуючі постанови та/або правові позиції Верховного Суду як підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, становить порушення принципу добросовісності користування процесуальними правами, закріпленого у статті 44 ЦПК України, незалежно від способу підготовки цієї інформації.
Подання до суду процесуальних документів, згенерованих ШІ, за відсутності фахової перевірки, свідчить про неналежне виконання професійних обов`язків і недобросовісне користування учасником справи процесуальними правами, що може бути кваліфіковано як вияв неповаги до суду.
Колегія суддів вважає, що такі дії представника заявника адвокатки містять ознаки зловживання процесуальними правами та неналежного виконання професійних обов`язків.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: засади цивільного судочинства, межі використання ШІ, оцінка штучного інтелекту
