Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 29 липня 2026 року
у справі № 753/12634/25
Цивільна юрисдикція
Щодо обов’язку суду перевірити перевірити отримання відповідачем копії позову, надісланої позивачем у паперовій формі
Фабула справи: МТСБУ звернулося з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва позов МТСБУ задоволено в повному обсязі.
Постановою Київського апеляційного суду рішення Дарницького районного суду міста Києва залишено без змін.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 стверджує, що справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики (підпункт «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України). Судова практика апеляційних судів наразі демонструє помилкову тенденцію до ототожнення формальної дії апарату суду («направлення повістки чи ухвали поштою») із фактом «належного повідомлення» сторони, навіть якщо поштове відправлення повернулося до суду без вручення з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Особливо небезпечним є формування практики, за якої суди апеляційної інстанції застосовують процесуальний фільтр частини першої статті 367 ЦПК України для відхилення ключових доказів та клопотань відповідача (зокрема, про призначення судової експертизи), умисно ігноруючи той факт, що відповідач був позбавлений можливості подати ці клопотання до суду першої інстанції через абсолютну необізнаність про існування судового процесу. Втручання Верховного Суду є критично необхідним для припинення практики фактичного позбавлення громадян права на судовий захист та права на експертне дослідження розміру збитків у спорах із потужними страховими монополістами (такими як МТСБУ).
Правова позиція Верховного Суду: у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення (абзаци 1, 2 частини сьомої статті 43 ЦПК України).
В апеляційній скарзі відповідач посилався на те, що, ухваливши рішення без виклику сторін, без отримання відзиву, суд першої інстанції неправомірно застосував норми про спрощене провадження. Суд був зобов'язаний відмовити у розгляді справи без виклику сторін, оскільки виникла необхідність призначення експертизи. Через неналежне повідомлення про судовий розгляд (копія позову та ухвала не були вручені) та умисне приховування позивачем заперечень, відповідач був позбавлений можливості реалізувати право на захист, зокрема, подати відзив та заявити клопотання про призначення судової експертизи, і це є грубим порушенням принципів цивільного судочинства та конституційного права на захист. Аналіз оскарженої постанови свідчить, що лише при розгляді клопотання про призначення експертизи апеляційний суд вказав, що ОСОБА_1 був належно повідомлений про розгляд справи у суді першої інстанції шляхом направлення судової повістки на його поштову адресу. По суті апеляційний суд не надав відповіді на цей конкретний, доречний та важливий довід.
Суд першої інстанції позбавив відповідача можливості надати заперечення проти заявленого позову, подати відзив та докази, на підтвердження заперечень. Апеляційний суд не виправив допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права та не виконав свого зобов'язання стосовно гарантування закріпленого у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу рівності сторін.
Висновки: у випадку, коли позов на виконання вимог частини сьомої статті 43 ЦПК України позивач надіслав у паперовій формі листом з описом вкладення, а суду першої інстанції надав докази відправлення, то саме суд першої інстанції має перевірити (зокрема, за допомогою сервісу трекінгу кореспонденції), чи відповідач отримав такий лист з позовом і зафіксувати це в матеріалах справи (наприклад, роздрукувати вебсторінку з даними про рух листа з відповідним номером).
Ключові слова: належне повідомлення учасника справи, порядок вручення судових документів, спрощене позовне провадження, принцип рівності сторін, право на відзив, електронне судочинство
