Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 20 травня 2026 року
у справі № 756/15702/17
Цивільна юрисдикція
Щодо правомірності відмови в задоволенні клопотання особи з порушенням слуху про відкладення справи через тимчасову відсутність адвоката, який володіє жестовою мовою
Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця.
Ухвалою суду першої інстанції, залишеною без змін постановою апеляційного суду, відмовлено в задоволенні скарги.
Апеляційний суд відхилив клопотання представника заявника про відкладення розгляду справи, оскільки останнім не подано належних письмових доказів на підтвердження його тимчасової непрацездатності. Неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.
Мотивація касаційної скарги: адвокат ОСОБА_1 вказує, що апеляційний суд порушив право заявника на доступ до суду.
Суд розглянув справу за відсутності заявника та його представника, відмовив у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю адвоката, хоча знав, що ОСОБА_1 є особою з вадою слуху, а адвокат спеціалізується на наданні правничої допомоги людям з такими особливостями, володіє мовою жестів, тому відхилення клопотання про відкладення розгляду справи є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція).
Правова позиція Верховного Суду: специфікою справи, що переглядаються, є те, що заявником у ній є особа з інвалідністю з дитинства з порушенням слуху, для якої жестова мова є основним засобом спілкування.
Ст. 14 Конвенції забороняє дискримінацію при користуванні правами, визнаними Конвенцією (життя, свобода, справедливий суд тощо). Вона гарантує, що захист має забезпечуватися без різниці за ознаками статі, раси, мови, релігії, переконань, національного чи соціального походження, майнового стану чи іншими ознаками.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» особа з інвалідністю - особа із стійкими фізичними, психічними, інтелектуальними або сенсорними порушеннями, які при взаємодії з різними бар'єрами можуть заважати її повній та ефективній участі в житті суспільства нарівні з іншими.
За вимогами ст. 23 цього Закону жестова мова як мова осіб з порушенням слуху є засобом спілкування та навчання і захищається державою. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, зокрема: забезпечують можливість комунікації осіб з інвалідністю з порушенням слуху в органах, установах та закладах соціального захисту населення, судових, правоохоронних органах, органах пожежної безпеки, аварійно-рятувальних службах, закладах охорони здоров`я, закладах освіти тощо; сприяють наданню послуг з перекладу на жестову мову громадянам України з порушенням слуху, які користуються жестовою мовою.
Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. ЄСПЛ наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним, а не лише формальним. Принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Ст. 14 Конвенції має тлумачитися з урахуванням вимог Конвенції про права осіб з інвалідністю щодо «розумного пристосування», що розуміється як внесення, коли це потрібно в конкретному випадку, необхідних і підхожих модифікацій і коректив, що не становлять непропорційного чи невиправданого тягаря. Розумне пристосування допомагає виправити фактичну нерівність, яка є невиправданою, а тому є дискримінацією.
Забезпечення участі особи з порушенням слуху в судовому процесі через залучення перекладача та (або) адвоката, який володіє мовою жестів, є не просто бажаним, а обов'язковим елементом гарантування її прав. Відмова у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю адвоката, який володіє мовою жестів, об`єктивно порушує право особи з порушенням слуху на рівний доступ до правосуддя як складової частини права на справедливий суд, передбачене статтею 6 Конвенції.
Висновки: відмова в задоволенні клопотання про відкладення справи через тимчасову відсутність адвоката, який володіє жестовою мовою, ставить особу з порушенням слуху в нерівні умови порівняно з іншими учасниками процесу. Формальні підстави не можуть переважати над принципом рівного доступу до правосуддя і забезпеченням реальної можливості користуватися процесуальними правами.
Ключові слова: доступ до адвоката, отримання правової допомоги, особи з особливими потребами, доступ до правосуддя
