Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 30 квітня 2026 року
у справі № 9901/459/21[1]
Адміністративна юрисдикція
Щодо правової природи заяви про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі
Фабула справи: народний депутат України ОСОБА_1 звернулася до КАС ВС як суду першої інстанції з позовною заявою до ВРУ, у якій просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення ВРУ про позбавлення народного депутата України ОСОБА_1 права брати участь у п'яти пленарних засіданнях ВРУ;
- зобов`язати ВРУ опублікувати у газеті ВРУ «Голос України» оголошення про прийняття судом п. 1 резолютивної частини рішення суду;
- зобов`язати головуючого на пленарному засіданні ВРУ під час пленарного засідання оголосити про прийняття судом п. 1 резолютивної частини рішення суду.
КАС ВС рішенням, залишеним без змін постановою ВП ВС, позов ОСОБА_1 задовольнив частково.
Від позивачки надійшла заява про зобов'язання подати звіт про виконання рішення суду, подана в порядку ст.ст. 381-1, 382 КАС України. Заявник просив суд зобов`язати ВРУ протягом десяти робочих днів з моменту постановлення відповідної ухвали КАС ВС подати до суду звіт про виконання судових рішень у справі.
Ухвалою КАС ВС відмовлено в задоволенні заяви позивачки про зобов'язання подати звіт про виконання судових рішень у справі № 9901/459/21.
Мотивація апеляційної скарги: представник позивачки вказував що, постановляючи оскаржувану ухвалу, КАС ВС не врахував принципу ефективності судового процесу в адміністративному судочинстві, а також того, що судовий контроль за виконанням судового рішення не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Правова позиція Верховного Суду: ч. 1 ст. 382-1 КАС України визначає, що суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої ч. 5 ст. 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ч. 2 вказаної статті).
Велика Палата підкреслює, що зазначені процесуальні дії в контексті вказаних норм, є диспозитивним правом суду, яке суд може використовувати залежно від наявності об'єктивних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами.
Так, підставою для зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є обставини, які ставлять під сумнів виконання цим суб`єктом судового рішення. У такому разі йдеться не про будь-якого суб`єкта владних повноважень і не про будь-який обов`язок, який може виникнути у зв`язку з набранням судовим рішенням законної сили, а саме про виконання відповідачем в адміністративній справі обов`язку (обов`язків), який (які) покладено на нього судовим рішенням.
Норма ч. 1 ст. 382-2 КАС України визначає, що суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Відповідно до ч. 2 вказаної статті звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
Висновки: задоволення заяви про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення має на меті встановлення, зокрема, таких обставин: чи виконано рішення суду, якщо так, то у який строк, порядок та спосіб.
Ключові слова: способи судового контролю, наслідки невиконання рішення, відшкодування судових витрат
