Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 14 липня 2026 року
у справі № 920/1061/23(920/759/25)
Господарська юрисдикція
Щодо меж відповідальності виконавця послуги з постачання теплової енергії за індивідуальним договором у разі відсутності приладів опалення в місцях загального користування та допоміжних приміщеннях багатоквартирного будинку
ФАБУЛА СПРАВИ
В межах справи № 920/1061/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" останнє звернулося до суду з позовом про стягнення з ФОП 294 388,77 грн заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 по 31.03.2023.
Позивач зазначав, що забезпечує тепловою енергією багатоквартирний будинок, у якому відповідач є власником нежитлового приміщення, однак за період з листопада 2021 року по березень 2025 року не оплачував послугу з постачання теплової енергії.
Відповідач заперечував проти позову, зокрема, посилаючись на те, що приміщення має окремий вхід, місцями загального користування власник не користується, приміщення не приєднано до системи центрального опалення, а трубопроводи, що проходять через приміщення, є заізольовані.
Рішенням господарського суду позов задоволено.
Постановою апеляційного господарського суду рішення господарського суду скасовано; ухвалено нове рішення - про відмову у позові.
Мотивація касаційної скарги: ТОВ "ШП "Харківенергоремонт" стверджувало про відсутність правового висновку Верховного Суду щодо правильного застосування пункту 8 розділу IV Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315, у системному взаємозв'язку з пунктами 5 - 7 розділу IV Методики розподілу щодо застосування спрощеного методу розрахунку обсягу витраченої теплової енергії до правовідносин, пов`язаних зі стягненням заборгованості за послугу з постачання теплової енергії в частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення в багатоквартирному будинку в разі відсутності приладів опалення в окремих місцях загального користування та допоміжних приміщеннях.
Правова позиція Верховного Суду: відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов'язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу. Положення наведеної норми також кореспондуються з пунктом 38, підпунктом 12 пункту 42, підпунктом 13 пункту 45 Правил.
У правовідносинах щодо відшкодування власником квартири, нежитлового приміщення, відключених від системи централізованого опалення, частини обсягу теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення, відсутність проєктної документації на будинок або окремих відомостей щодо площ місць загального користування, сама по собі не виключає застосування передбаченого Методикою розподілу способу визначення відповідного обсягу теплової енергії, зокрема спрощеного способу, якщо для цього наявні передбачені Методикою розподілу умови.
Водночас правильність застосування такого способу та використаних у розрахунку показників підлягає перевірці судом з урахуванням усіх наданих сторонами доказів і стандарту доказування, визначеного процесуальним законом.
Згідно з положеннями частини 4 статті 16, частини 3 статті 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", пунктів 5, 14, 15 Правил на виконавця послуги покладено обов`язок доказування того, що якість наданої ним послуги відповідала встановленим вимогам саме в точці обліку такої послуги - за індивідуальним договором на межі внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку та інженерно-технічних систем приміщення споживача. Тоді як обов`язок щодо забезпечення готовності внутрішньобудинкових систем до надання комунальних послуг, до експлуатації в осінньо-зимовий період, усунення неполадок за загальним правилом покладено на власників відповідного будинку (співвласників багатоквартирного будинку) та/або уповноважений ними відповідно до закону або договору управитель.
Згідно з наведеним у Методиці розподілу визначенням загальнобудинкові потреби на опалення включають не лише витрати на опалення місць загального користування, але й допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі / будинку
Висновки: виконавець послуги з постачання теплової енергії за індивідуальним договором (який не передбачає обслуговування внутрішньобудинкових систем) не несе відповідальність за її ненадання / надання не в повному обсязі / невідповідної якості в тому разі, якщо це зумовлено саме неналежною підготовкою внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, зокрема, через демонтаж і невідновлення виконавцем послуг з управління багатоквартирним будинком приладів опалення в місцях загального користування та допоміжних приміщеннях, якщо їх встановлення було передбачено проектом на будівлю / будинок тощо.
Тобто сама лише відсутність приладів опалення в місцях загального користування у будинку, в якому розташоване нежитлове приміщення відповідача, не є достатньою підставою для висновку про ненадання послуг з теплопостачання позивачем та/або їх неналежну якість.
Ключові слова: ЖКП, обов’язки виконавця послуг, плата на комунальні послуги
