Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 30 червня 2026 року
у справі № 944/5639/20[1]
Кримінальна юрисдикція
Щодо наслідків проведення особистого обшуку затриманої особи за присутності деяких осіб протилежної статі
ФАБУЛА СПРАВИ
Оскарженим вироком ОСОБА_7 засуджено за частиною 1 статті 115 КК до позбавлення волі на строк 9 років 6 місяців.
Апеляційний суд оскарженою ухвалою залишив вирок без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Затримання в порядку статей 207 або 208 КПК за визначенням є несподіваною для його учасників подією, тому відсутність захисника під час цієї події не може вважатися порушенням права на правову допомогу.
Суд звертає увагу на те, що на обґрунтування винуватості засудженого не були використані будь-які показання, отримані від нього під час його затримання, тому його право зберігати мовчання і не свідчити проти себе не було порушено.
Що стосується інших доказів, отриманих під час затримання, то Суд неодноразово зазначав, що підходи до оцінки допустимості доказів, які хоча й отримані примусово, але існують незалежно від волі особи, як, наприклад, документи, зразки дихання, крові, сечі або тканин тіла для проведення експертизи, суттєво відрізняються від підходів в оцінці показань особи.
Хоча Суд послідовно визнає недопустимими показання, отримані від підозрюваної особи у випадку порушення її права зберігати мовчання і не свідчити проти себе, або права бути представленим захисником, ці фактори можуть не мати впливу на допустимість доказів, які мають зовсім іншу природу.
Тому Суд вважає, що хоча при затриманні і особистому обшуку не було захисника, немає підстав вважати, що за обставин цієї справи це позначилося на властивостях отриманих речових доказів, і, відповідно, що вони недопустимі, оскільки були отримані внаслідок відсутності адвоката у значенні частини 1 статті 87 КПК.
ВИСНОВКИ: хоча особистий обшук засудженого було проведено за присутності деяких осіб протилежної статі, він не супроводжувався діями, які принижували гідність засудженого. У будь-якому разі це порушення порядку проведення обшуку не було настільки істотним, щоб дати підстави для визнання отриманих доказів недопустимими.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: порядок обшуку, процедура затримання, критерії допустимості доказів