Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 17 серпня 2026 року
у справі № 373/1916/21[1]
Кримінальна юрисдикція
Щодо процесуальних наслідків мотивованої відмови суду в задоволенні клопотань у допиті експертів чи повторному допиті потерпілої і свідків
ФАБУЛА СПРАВИ
Вироком міськрайонного суду ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.
Апеляційний суд ухвалою вирок місцевого суду залишив без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Згідно з положеннями КПК, повторний допит потерпілого, свідків, а також виклик експертів не є обов'язковими, якщо їх показання та висновки вже були предметом повного й усебічного дослідження суду, а заявлені клопотання не містили належного мотивування щодо наявності нових суттєвих обставин.
Так, відповідно до ст. 356 КПК виклик експерта в судове засідання здійснюється виключно для роз`яснення наявного висновку. Процесуальні дії щодо перегляду чи спростування результатів експертизи потребують наявності обґрунтованих сумнівів у кваліфікації експерта або порушення процедури дослідження.
Так само й повторний допит потерпілої та свідків є допустимим лише за умови, якщо під час судового розгляду з`ясувалося, що особа може надати показання стосовно обставин, щодо яких вона не допитувалася (ч. 14 ст. 352, ч. 2 ст. 353 КПК).
Повторний допит осіб, які дали чіткі й послідовні показання, суперечить засадам розумних строків (ст. 28 КПК) та безпосередності дослідження доказів (ст. 23 КПК).
ВИСНОВКИ: мотивована відмова суду в задоволенні клопотань у допиті експертів чи повторному допиті потерпілої і свідків не є обмеженням процесуальних прав та істотним порушенням вимог ст. 412 КПК, оскільки право на клопотання не означає обов'язку суду задовольняти будь-яку необґрунтовану вимогу сторони.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: дослідження доказів, судова експертиза, процесуальні права сторін, межі судового розсуду
