Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 07 вересня 2026 року
у справі № 644/2440/24
Цивільна юрисдикція
Щодо відсутності спору про суб’єктивне цивільне право територіальної громади на спадкове майно до визнання спадщини відумерлою
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду, заінтересована особа - міська рада, із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
Рішенням районного суду міста заяву ОСОБА_1 задоволено.
Постановою апеляційного суду рішення районного суду міста залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Положення статті 1277 ЦК України в редакції Закону від 16 січня 2003 року № 435-IV не передбачали обов`язку органу місцевого самоврядування звертатися до суду із заявою про визнання спадщину відумерлою, тобто це належало до суб`єктивного права територіальної громади, а вказана норма розміщена у главі 87 ЦК України (здійснення права на спадкування).
Проте, Законом від 22 вересня 2011 року № 3795-VI законодавець кардинально змінив цей підхід, виклавши частину першу статті 1277 ЦК України в діючій редакції з подальшими змінами, якою чітко кваліфікував набуття територіальною громадою права власності на відумерлу спадщину не як спадкування, а як публічний обов'язок органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням спадкового майна. Тобто, за цим правовим регулюванням територіальна громада має виконати публічний обов'язок, а не здійснити цивільне право, яке в неї відсутнє. Такий публічний обов`язок територіальної громади виникає за наявності сукупності юридичних фактів (у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття; сплив одного року з часу відкриття спадщини).
З моменту відкриття спадщини відповідний орган місцевого самоврядування не має та навіть не може мати жодного цивільного права щодо спадщини, який міг би зумовити спір про таке право. Виникнення ж публічного обов`язку територіальної громади відбувається за сукупності юридичних фактів, а його виникнення до моменту визнання судом спадщини відумерлою також не свідчить про можливість виникнення спору про право на спадкування між суб`єктом, який набув публічний обов`язок, з особою, яка має право на спадкування.
Під час розгляду справ окремого провадження орган місцевого самоврядування як процесуально заінтересована особа може заперечувати проти встановлення відповідного факту та має достатній обсяг процесуальних прав у таких справах, оскільки справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду, а суд в таких справа зобов'язаний вживати заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи (стаття 294 ЦПК України).
Заперечення (невизнання) відповідного юридичного факту органом місцевого самоврядування не свідчить про виникнення спору про право на спадщину, якого територіальна громада до моменту визнання судом цієї спадщини відумерлою не має.
Оскільки спір про право на спадщину може існувати між особами, які мають або можуть набути право на спадкування, то до моменту визнання судом спадщини відумерлою не може йтися ні про який спір про право між особою, яка згідно із законом віднесена до певної черги спадкоємців та звернулася в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення для захисту її прав та інтересів під час вирішення питання щодо оформлення спадщини, та територіальною громадою.
Тому, якщо виникнення права на спадкування залежить від наявності певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору з іншими спадкоємцями, розглядається за правилами окремого провадження.
ВИСНОВКИ: між особою, яка згідно із законом може бути віднесена до певної черги спадкоємців і звернулася в порядку окремого провадження із заявою про встановлення юридичного факту для подальшого оформлення спадщини, та територіальною громадою до моменту визнання спадщини відумерлою не виникає спір про вже наявне суб'єктивне цивільне право територіальної громади на спадкове майно. Свідченням наявності такого спору не може бути факт відсутності спадкоємців або сплив одного року з часу відкриття спадщини.
Подання або неподання територіальною громадою заяви про визнання спадщини відумерлою має враховуватися судом як одна з обставин, але не є самостійним і вирішальним критерієм для визначення наявності спору про право. Вирішальним є не факт подання чи неподання такої заяви, а те, чи обмежується справа встановленням юридичного факту, чи у ній фактично вирішується матеріально-правовий спір щодо спадкового майна.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: порядок спадкування, правовий режим відумерлої спадщини, оформлення спадкових прав
