Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 08 липня 2026 року
у справі № 383/817/24
Цивільна юрисдикція
Щодо права батьків померлої особи на оспорювання її батьківства без доведення прийняття спадщини
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: відділ державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_3, законним представником якого є ОСОБА_2, про оспорювання батьківства та виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини.
Районний суд рішенням в задоволенні позову відмовив.
Апеляційний суд постановою рішення районного суду скасував та ухвалив нове судове рішення. Позов ОСОБА_1 задовольнив.
ОЦІНКА СУДУ
Позов про оспорювання батьківства після смерті особи, яка записана батьком дитини, є негативним, в якому позивач стверджує, що певний чоловік не є батьком дитини. В такому разі за допомогою цього позову відбувається захист приватного інтересу позивача (зокрема, в сфері спадкування).
Якщо той, хто записаний батьком дитини, помер до народження дитини, оспорити його батьківство мають право його спадкоємці, за умови подання ним за життя до нотаріуса заяви про невизнання свого батьківства (частина перша статті 137 СК України). Якщо той, хто записаний батьком дитини, помер після пред`явлення ним позову про виключення свого імені як батька з актового запису про народження дитини, позовну заяву можуть підтримати в суді його спадкоємці (частина друга статті 137 СК України). У частині третій статті 137 СК України передбачено, що якщо через поважні причини особа не знала про те, що записана батьком дитини, і померла, оспорити батьківство можуть її спадкоємці: дружина, батьки та діти.
Крім того, предметом доказування у справі про оспорювання батьківства є не факт спадкування, а доведення відсутності кровного споріднення з дитиною, а також необізнаність особи, яка записана батьком дитини, в момент реєстрації, що він не є біологічним батьком дитини. У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Підставою для виключення із актового запису про народження дитини відомостей про батька є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.
ВИСНОВКИ: спадкоємці (дружина, батьки та діти) чоловіка, який записаний після своєї смерті батьком дитини, можуть оспорювати його батьківство, якщо він не знав або не міг знати про вагітність жінки, з якою такий чоловік перебував у шлюбі згідно з частиною третьою статті 137 СК України, яка підлягає застосуванню на підставі аналогії закону.
Таким чином, закон імперативно визначає, що у цьому випадку оспорити батьківство особи, яка через поважні причини не знала про існування про те, що записана батьком дитини, і померла, мають лише її спадкоємці, зокрема батьки.
При цьому у розумінні частини третьої статті 137 СК України не вимагається надання суду доказів щодо прийняття спадщини одним із батьків, оскільки відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України у першу чергу на спадкування за законом мають право, зокрема, батьки.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: визначення походження дитини, права батьків, визначення батьківства
