Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 23 вересня 2026 року
у справі № 464/2838/24
Цивільна юрисдикція
Щодо недопустимості покладення обов’язків на третю особу при визначенні способу участі у вихованні дитини
Фабула справи: ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, районна адміністрація міської ради як орган опіки та піклування, про визначення способу участі у вихованні онука.
Рішенням районного суду міста позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Постановою апеляційного суду рішення районного суду міста скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_2 стверджує, що відбулося безпідставне покладення на батька як третю особу обов'язків супроводу дитини на побачення. Постановою апеляційного суду на батька ОСОБА_3, який бере участь у справі як третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, покладено обов`язок супроводжувати дитину до місця проведення побачення, передавати її під фізичну опіку позивачки та забирати після закінчення побачення. Зазначений підхід є юридично безпідставним і суперечить засадничим положенням цивільного процесуального законодавства. Усі покладені судом обов`язки фактично перетворюють батька дитини ОСОБА_3 з третьої особи на виконавця рішення суду та зобов`язаного суб'єкта правовідносин, що прямо суперечить його процесуальному статусу.
Правова позиція Верховного Суду: баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні (частина перша статті 257 СК України).
Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення (частина друга статті 257 СК України).
Спори щодо участі баби, діда, прабаби, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу (стаття 263 СК України).
Суд визначає способи участі особи у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування (частина друга статті 159 СК України).
При скасуванні рішення суду першої інстанції та частковому задоволенні позову апеляційний суд вважав, що суд першої інстанції, взявши до уваги встановлені обставини справи про те, що між сторонами склалися стосунки, які позбавляють позивачку можливості вільно спілкуватися з внуком, тобто між сторонами існує спір з цього приводу, врахувавши право та бажання позивачки спілкуватися з малолітньою дитиною, дійшов загалом правильного висновку про те, що позовні вимоги позивачки як баби, яка має законне право на спілкування зі своїм внуком та на участь у його вихованні, підлягають частковому задоволенню. Колегія суддів не вбачала підстав для визначення позивачці днів та годин спілкування з онуком у ті самі дні та години, які визначені рішенням органу опіки та піклування батькові, а саме у суботу з 09:30 до 19:00 год, адже це порушуватиме баланс інтересів родичів по батьківській лінії у вихованні дитини. ОСОБА_3 є мобілізованим та проходить військову службу у лавах Збройних Сил України, що, виходячи із запропонованого органом опіки та піклування графіку, робить такий частково невиконуваним. З метою забезпечення якнайкращих інтересів дитини з огляду на безпекове питання в країні, а також стан здоров`я дитини саме батьки дитини мають супроводжувати (привозити) дитину до місця проживання (місця реєстрації) позивачки та передавати під її фізичну опіку, а після побачень - забирати дитину та передавати під фізичну опіку її матері та повертати до місця постійного проживання.
Апеляційний суд не проаналізував, наскільки графік, встановлений апеляційним судом відповідає інтересам малолітньої дитини, зокрема, за відсутності матері з урахуванням аргументів її апеляційної скарги, чи існують виключні обставини, які б зумовили висновок про порядок участі баби у вихованні онука шляхом зобов`язання матері (за наявності ще однієї меншої дитини) привозити онука до баби, наскільки це відповідає інтересам дитини.
За таких обставин апеляційний суд зробив передчасний висновок про скасування рішення суду та ухвалення нової постанови. Як наслідок постанову апеляційного суду належить скасувати і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Висновки: при вирішенні спору у справах щодо встановлення способу участі дорослого у житті дитини суд оцінює поведінку обох дорослих, їх участь у вихованні, психологічний стан дитини, відстань між місцями проживання дорослих, умови їх проживання та можливість створити спокійне середовище для дитини; не допускається покладення обов'язків на третю особу, яка має відмінний статус від відповідача.
Ключові слова: захист прав дитини, права родичів, право на контакт з дитиною, принцип якнайкращого забезпечення інтересів дитини
