Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 16 квітня 2026 року
у справі № 554/14541/24
Цивільна юрисдикція
Щодо судового захисту права іншого родича дитини на відновлення сімейних зв’язків
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 (до шлюбу мала прізвище ОСОБА_5), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет районної в місті ради, Виконавчий комітет Київської районної в місті ради як орган опіки та піклування, про встановлення участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою дитиною ОСОБА_6.
Районний суд міста рішенням у задоволенні позовних вимог відмовив.
Апеляційний суд постановою рішення районного суду міста залишив без змін.
ОЦІНКА СУДУ
У Законі України «Про охорону дитинства» визначено, що держава гарантує дитині право на контакт, а саме реалізацію матір'ю, батьком, іншими членами сім'ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.
У частинах першій, другій статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція про права дитини), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Відповідно до частини першої статті 27 Конвенції про права дитини Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Згідно із частинами восьмою, дев`ятою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (частина сьома статті 7 СК України).
Право на повагу до сімейного життя, гарантоване статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, охоплює щонайменше зв`язки між близькими родичами, однак не виключає захисту тих сімейних зв`язків, які виникають у дитини з іншими родичами.
Стаття 8 Конвенції у разі встановлення наявності сімейного зв`язку покладає на державу позитивні зобов`язання, які випливають із необхідності забезпечити ефективну повагу до сімейного життя.
Тобто для захисту права на повагу до сімейного життя, яке включає, зокрема, право на контакт з дитиною, участь у її житті, інші родичі мають довести наявність сімейного зв`язку для висновку про необхідність захисту їх права на спілкування з дитиною.
З урахуванням наведеного у справі, що переглядається, першочергово підлягало вирішенню питання про наявність між позивачкою як іншою родичкою (разом з її чоловіком, що є позивачем у цій справі) і малолітньою дитиною таких сімейних зв`язків у минулому (до створення перешкод у спілкуванні як підстави для звернення до суду). А у разі підтвердження їх наявності та подальшого розірвання цих зв'язків з ініціативи відповідачки суди мали, керуючись найкращими інтересами дитини, вирішити питання про доцільність / недоцільність збереження таких зв`язків між позивачкою і дитиною, урахувати думку дитини та баланс інтересів сторін.
ВИСНОВКИ: іншому родичу дитини, який належить до переліку осіб, зазначених у частині четвертій статті 2 СК України (сімейні відносини яких з дитиною їх родичів не врегульовано цим Кодексом) і довів наявність сімейних зв`язків з дитиною, гарантується захист у судовому порядку його права на відновлення цих сімейних зв`язків з урахуванням забезпечення найкращих інтересів дитини та думки дитини, здатної її висловлювати, на підставі положень Конституції України (принцип верховенства права, стаття 8), Конвенції (стаття 8), Конвенції про права дитини, Закону України «Про охорону дитинства».
КЛЮЧОВІ СЛОВА: сімейні правовідносини, фактичні сімейні зв’язки, захист прав родичів дитини, принцип якнайкращого забезпечення інтересів дитини, право на контакт з дитиною