Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 05 серпня 2026 року
у справі № 190/391/22
Цивільна юрисдикція
Щодо застосування позовної давності до позовів про визнання права на земельну частку (пай) осіб, які були членами колективного сільськогосподарського підприємства на момент отримання державного акта на право колективної власності на землю
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати за ним право на земельну частку (пай) в землях колективної власності колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства «Лозуватка» П`ятихатського району Дніпропетровської області (далі - КСП «Лозуватка»), розміром 5 423,2 в умовних кадастрових гектарах, із земель запасу, що перебували у колективній власності колишнього КСП «Лозуватка», розташованих на території Вишнівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області.
Суди розглядали справу неодноразово.
За результатами нового розгляду. районний суд рішенням в задоволенні позову відмовив.
Апеляційний суд постановою рішення районного суду залишив без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Право особи на земельну частку (пай) виникає за наявності трьох умов: одержання КСП державного акта на право колективної власності на землю, перебування такої особи у членах КСП на час передання державного акта та включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю. Член КСП, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває право на земельну частку (пай) з дня видання цього акта, і в разі його смерті спадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Вказане право може бути реалізовано, зокрема, у судовому порядку шляхом визнання права на земельну частку (пай).
Неотримання сертифіката не спростовує і не припиняє право особи на земельну частку (пай), а лише утруднює реалізацію такого права, фактично залишаючи лише один спосіб, передбачений частиною другою статті 2 Закону № 899-ІV, - звернення до суду з позовом про визнання права на земельну частку (пай).
Сертифікат на право на земельну частку (пай) є документом, який засвідчує наявне право.
Слід розмежовувати позови про визнання права для захисту прав та інтересів у разі їх порушення, невизнання чи оспорення та позови про визнання права для підтвердження права у разі невидачі документа на земельну частку (пай), який засвідчує наявне право.
Право особи на земельну частку (пай) виникає з моменту отримання сільськогосподарським підприємством державного акта про право колективної власності, у якому ця особа вказана як така, що має право на земельну частку (пай), тому до позовів про визнання права на земельну частку (пай) тих осіб, які включені до списку, проте не отримали сертифікат, позовна давність не застосовується. Це зумовлено тим, що позовна давність належить до строків захисту цивільного права. Оскільки основним засобом захисту порушеного права є позов, цей строк називається позовною давністю. Натомість позов про визнання права на земельну частку (пай) для підтвердження права у разі невидачі документа, який засвідчує наявне право на земельну частку (пай), спрямований на підтвердження наявного права, а не для його захисту.
ВИСНОВКИ: право ОСОБА_1 на земельну ділянку (пай) виникло з моменту отримання КСП державного акта на право колективної власності на землю, у якому він вказаний як такий, що має право на земельну частку (пай), що підтверджується додатком до цього державного акта, у якому він значиться.
Оскільки спір, заявлений у цій справі спрямований на підтвердження наявного права, а не для його захисту, позовна давність до спірних правовідносин не застосовується.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: правила застосування позовної давності, захист земельних прав, колективна власність
