Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 19 червня 2026 року
у справі № 336/6805/25
Цивільна юрисдикція
Щодо оцінки ризиків та тягаря спростування у справах про видачу обмежувального припису
ФАБУЛА СПРАВИ
Заявник звернувся до суду, заінтересовані особи: ОСОБА_2, Орган опіки та піклування районної адміністрації міської ради, із заявою про видачу обмежувального припису.
Суд першої інстанції заяву задовольнив.
Апеляційний суд рішення суду першої інстанції скасував та відмовив у задоволенні заяви.
ОЦІНКА СУДУ
Статтею 350-6 ЦПК передбачено, що, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» або Законом України від 08 вересня 2005 року № 2866-IV «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», на строк від одного до шести місяців.
Дослідивши надані сторонами докази, від яких залежить правильне вирішення справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_2 вчиняє фізичне та психологічне насильство відносно малолітнього сина та колишнього чоловіка, що носить тривалий систематичний характер і несе ризики життю, фізичному та психічному здоров'ю вказаних осіб.
Суд встановив, що на підтвердження фактів домашнього насильства ОСОБА_1 надав DVD-диск, на якому містяться відеозаписи подій, копії скріншотів листування у соціальних мережах, з яких вбачається, що ОСОБА_2 неодноразово писала йому, словесно його ображала, вживаючи нецензурну лексику, погрожуючи йому та їх спільній дитині; копії скріншотів фотографій ОСОБА_1 і сина із соціальних мереж з принизливими висловлюваннями; копії платіжних інструкцій, в яких у призначенні платежу містяться лайливі слова, погрози та приниження.
Дії ОСОБА_2 суд першої інстанції кваліфікував як домашнє насильство, виходячи із змісту конкретних фраз, лексики та характеру використання мовних засобів, які вона застосовує у спілкуванні (телефонних розмовах, переписці) з колишнім чоловіком та їх спільною дитиною ОСОБА_4. Такі дії небезпідставно викликають у ОСОБА_1 побоювання за безпеку їх спільного сина ОСОБА_4 та свою безпеку, а також завдають шкоди їхньому психічному здоров'ю.
При цьому суд першої інстанції врахував психо-емоційний стан дитини, яка пройшла стаціонарне лікування в КНП «Обласний дошкільний заклад з надання психіатричної допомоги та реабілітації» та має ознаки страху до мами.
Враховуючи надані докази у їх сукупності та взаємозв`язку, з огляду на динаміку подій щодо застосування ОСОБА_2 фізичного та психологічного насильства до ОСОБА_1 та їх спільного малолітнього сина, зважаючи на неодноразові телефонні дзвінки, направлення образливих нецензурних повідомлень та погроз, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність обґрунтованих ризиків повторного вчинення насильства до вказаних осіб та необхідність захисту їх прав шляхом видачі обмежувального припису на строк 6 місяців.
Колегія суддів погоджується з тим, що такий захід тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 є пропорційним та необхідним, у тому числі для запобігання подальшому розвитку конфлікту, для захисту здоров'я та моралі постраждалих осіб. ОСОБА_1 довів ризики, які можуть настати у разі незастосування щодо ОСОБА_2 обмежувального припису.
ВИСНОВКИ: оцінка ризиків має проводитись за факторами небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства шляхом відібрання свідчень від постраждалої від такого насильства особи, з`ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи. Фактори небезпеки (ризику) щодо вчинення домашнього насильства мають визначатися за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи. При оцінці ризиків відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» слід врахувати поведінку кривдника, як до так і після звернення заявника до суду; з огляду на тривалий час, який минув після подання заяви, з'ясувати чи не відбулось примирення між сторонами; чи є наразі необхідним тимчасове обмеження прав та/або покладення на особу обов'язків передбачених статтею 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та чи не застосовувались до нього подібні обмежувальні заходи у кримінальному провадженні.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: захист від домашнього насильства, підстави обмежувальних заходів, умови спеціальних заходів
