Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 09 вересня 2026 року
у справі № 521/9617/24
Цивільна юрисдикція
Щодо застосування спеціальних норм про особистий контакт дитини з тим із батьків, хто проживає за кордоном
Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, третя особа - районна адміністрація міської ради як орган опіки та піклування, про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною, визначення способів участі батька у вихованні дитини.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_4, третя особа - Хаджибейська районна адміністрація Одеської міської ради як орган опіки та піклування, про усунення перешкод у спілкуванні з онуком та визначення способу участі у його вихованні.
Рішенням районного суду міста позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визначено способи участі батька ОСОБА_1 у вихованні дитини ОСОБА_5 та спілкуванні з ним, зокрема, таким чином: зобов`язано ОСОБА_4 забезпечувати після досягнення дитиною ОСОБА_5 семирічного віку у періоди перебування ОСОБА_1 за межами України можливість виїзду дитини ОСОБА_5 разом з матір'ю ОСОБА_4 або дідусем ОСОБА_3 та/або бабусею ОСОБА_2 за межі території України для перебування з батьком ОСОБА_1, без присутності матері дитини, за місцем проживання ОСОБА_1 за кордоном з можливістю проведення часу поза ним протягом літніх канікул - кожного місяця по 15 днів поспіль або, за домовленістю між батьками дитини, за іншим графіком, протягом зимових, осінніх та весняних канікул - не менше половини їх тривалості відповідно до графіку закладу освіти, де навчається дитина, у дні, які визначаються за попереднім узгодженням з матір'ю дитини, з покладанням на ОСОБА_4 обов`язку своєчасно надавати оформлену в установленому законодавством порядку згоду на тимчасовий виїзд дитини за кордон та інші документи, що необхідні для виїзду дитини за кордон, та з покладанням на ОСОБА_1 витрат, пов`язаних з переїздом і проживанням дитини та особи, яка супроводжує дитину, а також зобов`язанням ОСОБА_1 забезпечити повернення дитини до місця її постійного проживання після закінчення встановленого періоду перебування дитини з батьком.
Позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 задоволено частково.
Постановою апеляційного суду рішення районного суду міста залишено без змін.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 стверджує, зокрема, що необхідно визначити способи участі батька ОСОБА_1 у вихованні сина ОСОБА_5 та спілкування з ним таким чином:
- до досягнення дитиною восьмирічного віку - шляхом встановлення часу перебування дитини ОСОБА_5 з батьком ОСОБА_1 за місцем його проживання з можливістю проведення часу поза ним щотижня з 17:00 год вівторка до 20:00 год вівторка та кожної першої та третьої суботи місяця з 14:00 год до 17:00 год суботи у присутності матері дитини, у день народження дитини - не менше 2 годин поспіль, які визначаються за попереднім узгодженням з матір'ю дитини, у проміжок часу з 09:00 год до 22:00 год, у присутності матері дитини, з покладанням на ОСОБА_1 обов`язку організовувати за свій рахунок переміщення дитини та її матері до місця спільного проведення часу, та повернення дитини та її матері до місця їх постійного проживання після спільного проведення часу з батьком дитини, з правом ОСОБА_1 в разі хвороби дитини відвідувати дитину за місцем її знаходження за таким самим графіком, у присутності матері дитини, а у дні поза графіком - за попереднім узгодженням з матір'ю дитини.
- після досягнення дитиною восьмирічного віку - шляхом встановлення часу перебування дитини ОСОБА_5 з батьком ОСОБА_1 за місцем його проживання з можливістю проведення часу поза ним щотижня з 17:00 год вівторка до 08:00 год середи та кожної першої та третьої суботи та неділі місяця з 16:30 год суботи до 10:00 год неділі без присутності матері дитини, у дні народження дитини, дні святкування дня народження батька - не менше 2 годин поспіль, які визначаються за попереднім узгодженням з матір`ю дитини , у проміжок часу з 09:00 год до 22:00 год, без присутності матері, у період літніх канікул - 15 днів поспіль або, за домовленістю між батьками дитини, за іншим графіком, та протягом зимових - не менше половини їх тривалості відповідно до графіку закладу освіти, де навчається дитина, у дні, які визначаються за попереднім узгодженням з матір`ю дитини, без присутності матері дитини, з покладенням на ОСОБА_1 обов`язків щодо організації за свій рахунок переміщення дитини для перебування з батьком, дотримання режиму дня дитини та виконання медичних рекомендацій щодо харчування дитини та прийому нею призначених ліків у періоди перебування з дитиною, з правом ОСОБА_1 в разі хвороби дитини відвідувати дитину за місцем її знаходження за таким самим графіком, у тому числі у присутності матері дитини, а у дні поза графіком - за попереднім узгодженням з матір`ю дитини.
- зобов`язати ОСОБА_4 забезпечувати спілкування (контакт) дитини ОСОБА_5 з батьком ОСОБА_1 засобами відеозвязку, телефонного зв'язку, зокрема, з використанням месенджерів Telegram, Viber, WhatsApp та/або програм Zoom, Skype, три рази на тиждень, з урахуванням інтересів та графіку дитини.
Правова позиція Верховного Суду: частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).
Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Згідно зі статтею 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Висновки: задовольняючи вимогу ОСОБА_1 про зобов`язання ОСОБА_4 забезпечувати у періоди перебування позивача за межами України можливість виїзду дитини ОСОБА_5 разом з матір'ю або дідом та/або бабою за межі території України для перебування з батьком, суди правильно керувалися спеціальними нормами частини другої статті 10 Конвенції про права дитини та статтями 16, 16-1 Закону України «Про охорону дитинства», якими врегульовано питання особистого контакту дитини з тим з батьків, хто проживає за кордоном, вірно зазначивши, що позовні вимоги у цій частині не охоплюються нормами абзаців п'ятого, шостого частини п'ятої статті 157 СК України, оскільки у цьому випадку мета виїзду за кордон інша - тимчасове перебування дитини з батьком.
Ключові слова: права батьків, захист прав дитини, право на участь у вихованні дитини, право на спілкування з дитиною, механізми виїзду дитини за кордон
