Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 23 вересня 2026 року
у справі № 758/7615/23
Цивільна юрисдикція
Щодо вимоги кредитодавця про дострокове повернення споживчого кредиту, передбаченої ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування»
ФАБУЛА СПРАВИ
АТ «Комінбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, треті особи: ПАТ «Платинум Банк», ТОВ «Вердикт Капітал», про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Рішенням районного суду міста, залишеним без змін постановою апеляційного суду, позов АТ «Комінбанк» залишено без задоволення.
ОЦІНКА СУДУ
Згідно з частиною четвертою статті 16 Закону України «Про споживче кредитування», який набрав чинності з 10 червня 2017 року, у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит. Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені. Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.
Тлумачення частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» свідчить, що вона є спеціальною нормою закону, що регулює порядок дострокового повернення споживчого кредиту, в якій визначено:
- умови, за яких виникає право на дострокове повернення;
- строк, протягом якого споживач може усунути порушення умов договору про надання споживчого кредиту (один або три календарні місяці з дня одержання повідомлення про таку вимогу);
- спеціальний правовий наслідок усунення порушення умов договору про надання споживчого кредиту у вигляді втрати чинності вимоги про дострокове повернення споживчого кредиту.
ВИСНОВКИ: аналіз частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» дозволяє стверджувати, що вимога кредитодавця про дострокове повернення споживчого кредиту не може втілюватися в позовній заяві. Подання кредитодавцем позовної заяви до суду є складовою цивільного процесу, а не цивільних правовідносин, і відповідні дії не можуть бути кваліфіковані як вимога у розумінні частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування». У випадку, якщо кредитодавець звертається до суду з позовом про стягнення споживчого кредиту, не здійснивши пред'явлення вимоги про дострокове повернення споживчого кредиту на підставі частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування», то відсутній обов`язок споживача (позичальника) повернути достроково споживчий кредит і відповідно не може відбутися порушення прав кредитодавця.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: споживче кредитування, досудовий порядок врегулювання, захист прав кредитодавця
