Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 20 серпня 2026 року
у справі № 2-293/11
Цивільна юрисдикція
Щодо необхідності першочергового з’ясування питання дотримання заявником строку звернення до суду зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця
ФАБУЛА СПРАВИ
АТ «Ощадбанк» звернулось до суду із скаргою на рішення, дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Ухвалою районного суду скаргу залишено без задоволення.
Постановою апеляційного суду ухвалу районного суду залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Частинами першою - другою статті 449 ЦПК України встановлено, що скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений для подання скарги строк може бути поновлено судом за наявності поважних причин його пропуску на підставі клопотання особи, яка подає скаргу, що має бути заявлено одночасно зі скаргою. У разі подання скарги з пропуском строку і за відсутності поважних причин для його поновлення та клопотання особи, яка подає скаргу, така скарга залишається судом без розгляду.
Аналогічні норми містить частина п'ята статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що в законі передбачено право особи на оскарження дій чи рішень органу виконавчої служби у 10-денний строк саме з моменту, коли така особа дізналася про порушення своїх прав або повинна була дізнатися про порушення своїх прав діями або бездіяльністю посадових осіб органу виконавчої служби (приватним виконавцем), за винятком випадків оскарження постанови виконавця про відкладення провадження виконавчих дій.
ВИСНОВКИ: розглядаючи цю справу по суті, суд першої інстанції не з'ясував питання дотримання заявником процесуального строку звернення до суду з цією скаргою, хоча з`ясування цих обставин має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення до суду за відсутності поважних причин є залишення скарги без розгляду або її повернення заявнику.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: строк оскарження дій виконавця, предмет доказування, наслідки пропуску процесуального строку
