Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 10 вересня 2025 року
у справі № 601/485/23
Цивільна юрисдикція
Щодо повноважень суду апеляційної інстанції на закриття апеляційного провадження як помилково відкритого, за наявності ухвал про поновлення строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження
Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Виконавчий комітет міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми.
Рішенням суду першої інстанції позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Ухвалою апеляційний суд поновив ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, відкрив апеляційне провадження за її апеляційною скаргою.
Ухвалою апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху, визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення, указані ОСОБА_2 в її апеляційній скарзі, та надано строк п'ять днів з дня отримання цієї ухвали суду для зазначення інших підстав поважності пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_2 вказує, що апеляційний суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та безпідставно закрив апеляційне провадження за її апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, позбавивши її права на доступ до суду.
Правова позиція Верховного Суду: ЦПК України встановлює повноваження, якими наділені суди кожної з інстанцій при прийнятті скарг (заяв) та розгляді справ по суті.
Так, ст. 362 ЦПК України визначено перелік підстав закриття апеляційного провадження.
Зазначена норма не передбачає можливості закриття апеляційного провадження з підстави його помилкового відкриття.
Таке процесуальне порушення, як безпідставне поновлення строку на апеляційне оскарження, є самостійною підставою для скасування як оскарженого судового рішення апеляційного суду по суті спору, так і ухвали апеляційного суду про поновлення строку на апеляційне оскарження і відкриття апеляційного провадження.
Так, відповідно до вимог ст.ст. 389, 406 ЦПК України ухвали суду апеляційної інстанції про поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень, про відкриття апеляційного провадження підлягають касаційному оскарженню разом із рішенням суду по суті спору, скарги на такі ухвали включаються до касаційної скарги на відповідну постанову апеляційного суду і розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на постанови суду апеляційної інстанції.
Тобто така процесуальна помилка усувається у спосіб, визначений процесуальним законом, зокрема в порядку перегляду судових рішень у касаційному порядку.
Апеляційний суд, закриваючи апеляційне провадження як помилково відкрите з тих підстав, що після його відкриття була встановлена неповажність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, про які зазначав заявник і які суд визнав поважними, поновивши відповідний строк, фактично змінив вже зроблені (в межах дискреційних повноважень) власні висновки щодо вже вирішеного процесуального питання, результат розгляду якого зафіксовано у постановленій судом ухвалі про поновлення строку на апеляційне оскарження і відкриття апеляційного провадження у справі. У такий спосіб апеляційний суд фактично здійснив перегляд свого ж процесуального рішення у питаннях поновлення процесуального строку і відкриття провадження з метою виправити власні помилки чи неповноту, допущені при їх вирішенні.
Подання апеляційної скарги з пропуском строку та із зазначенням у клопотанні про поновлення строку неправдивих відомостей про дату отримання судового рішення спрямоване на неправомірне отримання процесуального права на апеляційне оскарження поза межами встановлених законом строків і є обставинами, що аналогічні до обставин, які у ч. 2 ст. 44 ЦПК України можуть визначатися як дії, що суперечать завданню цивільного судочинства.
У випадку, коли після відкриття апеляційного провадження, яке відбулось за відсутності матеріалів справи, установлено, що строк на апеляційне оскарження судового рішення поновленню не підлягав, зокрема, у зв`язку з тим, що причини, на які посилався заявник і які стали підставою для поновлення строку, є неповажними, а отримання заявником вперше копії оскаржуваного судового рішення у день, зазначений ним, не підтвердилося і спростовано матеріалами справи, які надійшли до суду після відкриття провадження і їх витребування із суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції може визнати це зловживанням процесуальними правами на підставі ч. 2 ст. 44 ЦПК України.
Повноваження суду апеляційної інстанції вичерпним способом визначені та врегульовані в ЦПК України. Надання повноважень суду апеляційної інстанції на ухвалення певних процесуальних рішень з підстав, не передбачених процесуальним законом, є порушенням принципу законності, який полягає в обов'язку суду неухильно дотримуватися у своїй діяльності приписів Конституції та законів України.
Ненадання певних повноважень суду апеляційної інстанції не можна розцінювати як прогалину у праві, що виключає можливість формулювання судом правила поведінки, яке розширює повноваження апеляційного суду в неправовий спосіб.
Висновки: суд апеляційної інстанції не має повноважень для закриття апеляційного провадження як помилково відкритого, за наявності ухвал про поновлення строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження у випадку, коли установлено відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення вже після відкриття апеляційного провадження у справі, заявник не довів поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а отримання ним вперше копії оскаржуваного судового рішення у день, зазначений ним, матеріалами справи не підтвердилося.
Ключові слова: межі судових повноважень, вихід за межі повноважень, доступ до правосуддя
