Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 19 червня 2026 року
у справі № 705/3924/24
Цивільна юрисдикція
Щодо права інших стягувачів аліментів брати участь у новій справі про стягнення аліментів із того самого боржника
Фабула справи: суд першої інстанції розглянув справу за позовом матері про утримання батьком двох їхніх малолітніх дітей і стягнув на користь позивачки аліменти.
Це рішення оскаржила особа, яка не є учасницею справи, але має інше чинне рішення суду про стягнення з батька аліментів на їхню зі скаржницею дитину
Апеляційний суд відкрив апеляційне провадження, а невдовзі закрив. Мотивував тим, що суд першої інстанції не вирішував питання про права, свободи, інтереси й обов'язки скаржниці.
Мотивація касаційної скарги: скаржниця стверджувала, зокрема, що апеляційний суд помилково не звернув увагу на те, що скаржницю треба було залучити до участі у справі, бо суд першої інстанції стягнув із відповідача аліменти на його дітей із позивачкою, не врахувавши примусове виконання іншого судового рішення - про стягнення аліментів з тієї ж особи на користь іншої дитини.
Правова позиція Верховного Суду: обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси (частина третя статті 18 ЦПК України).
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (частина перша статті 17 ЦПК України).
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково (частина перша статті 352 ЦПК України).
Спір у справі № 705/3924/24 стосується стягнення на користь позивачки, з якою відповідач перебуває у шлюбі, аліментів на їхніх дітей. Скаржниця, яка є матір'ю іншої дитини відповідача, вказувала на те, що у провадженні головного державного виконавця ВДВС перебуває виконавче провадження стосовно виконання виконавчого листа про стягнення з відповідача на користь скаржниці аліментів на їхню спільну доньку. Стягнення аліментів на користь позивачки впливає на права й обов'язки інших стягувачів аліментів із того самого відповідача, зокрема скаржниці (на можливість сплати відповідачем у раніше визначеному судом розмірі стягнутих на користь заінтересованих осіб аліментів, подальше зменшення їхнього розміру). Тому помилковим є висновок апеляційного суду про те, що суд першої інстанції у рішенні не вирішував питання, які стосуються прав та інтересів скаржниці.
Висновки: у разі звернення особи з позовом про стягнення аліментів за наявності судового рішення про стягнення з того ж відповідача аліментів на користь інших осіб, яке перебуває на примусовому виконанні, останні мають право брати участь у новій справі про стягнення аліментів, оскільки мають юридичну зацікавленість у вирішенні відповідного спору. Їхні права й обов'язки мають юридичний зв'язок із правами й обов'язками боржника-відповідача та особи, яка теж звернулася до нього з позовом про стягнення аліментів, проте після ухвалення рішення про стягнення аліментів на користь інших стягувачів (заінтересованих осіб) і перебування його на виконанні. Встановлення обставин щодо стягнення аліментів на користь позивача та визначення їхнього розміру впливатиме на права й обов'язки інших стягувачів аліментів, зокрема на можливість боржника сплачувати аліменти в раніше визначеному судом розмірі, та може зумовити подальше зменшення розміру аліментів, стягнутих на користь заінтересованих осіб.
Ключові слова: аліментні зобов’язання, інтереси дитини, інший стягувач аліментів, право на апеляційний перегляд
