Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 05 серпня 2026 року
у справі № 344/4082/23[1]
Цивільна юрисдикція
Щодо обов’язкової згоди пацієнтів на застосування допоміжних репродуктивних технологій із гаметами або ембріонами донорів
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державного закладу «Прикарпатський центр репродукції людини» Міністерства охорони здоров'я України, третя особа - Міністерство охорони здоров`я України, про відшкодування майнової й моральної шкоди.
Рішенням міського суду І в задоволенні позову відмовлено.
Постановою апеляційного суду рішення міського суду Івано-Франківської області скасовано, позов задоволено частково. Стягнуто з ДЗ «Прикарпатський ЦРЛ» на користь ОСОБА_1 56 400,00 грн на відшкодування майнової шкоди та 800 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
ОЦІНКА СУДУ
У частині першій статті 39 Закону № 2801-XII визначено, що пацієнт, який досяг повноліття, має право на отримання достовірної і повної інформації про стан свого здоров'я, у тому числі на ознайомлення з відповідними медичними документами, що стосуються його здоров`я.
Згідно з вимогами статті 43 Закону № 2801-XII згода інформованого відповідно до статті 39 цього Закону пацієнта необхідна для застосування методів діагностики, профілактики та лікування. Щодо пацієнта віком до 14 років (малолітнього пацієнта), а також пацієнта, визнаного в установленому законом порядку недієздатним, медичне втручання здійснюється за згодою їх законних представників. Згода пацієнта чи його законного представника на медичне втручання не потрібна лише у разі наявності ознак прямої загрози життю пацієнта за умови неможливості отримання з об'єктивних причин згоди на таке втручання від самого пацієнта чи його законних представників. Пацієнт, який набув повної цивільної дієздатності і усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними, має право відмовитися від лікування.
Отже, законом закріплено, що для проведення будь-якого медичного втручання необхідна добровільна згода на це відповідної особи, виключенням є лише наявність ознак прямої загрози життю пацієнта за умови неможливості отримання з об`єктивних причин згоди на таке втручання.
Відповідно до частини першої статті 48 Закону № 2801-XII застосування штучного запліднення та імплантації ембріона здійснюється згідно з умовами та порядком, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за медичними показаннями повнолітньої жінки, з якою проводиться така дія, за умови наявності письмової згоди подружжя, забезпечення анонімності донора та збереження лікарської таємниці.
Повнолітні жінка або чоловік мають право на проведення щодо них лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій згідно з порядком та умовами, встановленими законодавством. Умови і порядок застосування штучного запліднення та імплантації ембріона визначаються Міністерством охорони здоров`я України.
Відносини між пацієнтами (жінками, чоловіками) та закладами охорони здоров`я, які забезпечують застосування методик допоміжних репродуктивних технологій та механізм і умови застосування методик допоміжних репродуктивних технологій регулює та визначаєПорядок № 787.
У пункті 1.2 Порядку № 787 визначено, що під допоміжними репродуктивними технологіями розуміються методики лікування безпліддя, за яких маніпуляції з репродуктивними клітинами, окремі або всі етапи підготовки репродуктивних клітин, процеси запліднення і розвитку ембріонів до перенесення їх у матку пацієнтки здійснюються в умовах in vitro.
Питання щодо застосування методик допоміжних репродуктивних технологій вирішується після оформлення заяви пацієнта/пацієнтів щодо застосування допоміжних репродуктивних технологій за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку, медичного огляду та відповідного обстеження (пункт 1.8 Порядку № 787).
Із зразка заяви пацієнта/пацієнтів щодо застосування допоміжних репродуктивних технологій, яка прикріплена в додатку 2 до Порядку № 787 вбачається, що в заяві пацієнта щодо застосування допоміжних репродуктивних технологій слід вказати, на яку саме методику допоміжної репродуктивної технології пацієнт надає згоду в чітко визначеному для цього місці в нормативній формі.
Для застосування екстракорпорального запліднення достатньою нормативною умовою буде підписання заяви пацієнта щодо застосування допоміжних репродуктивних технологій, у якій міститься добровільна згода на надання медичної допомоги методами допоміжних репродуктивних технологій з метою лікування безпліддя.
Згідно з пунктом 5.1 Порядку № 787 донація гамет та ембріонів - процедура, за якою донори за письмово оформленою добровільною згодою надають свої статеві клітини-гамети (сперму, ооцити) або ембріони для використання в інших осіб при лікуванні безпліддя.
У пункті 5.24 Порядку № 787 визначено, що використання донорських гамет та ембріонів здійснюється за заявою пацієнта/пацієнтів щодо застосування допоміжних репродуктивних технологій із гаметами/ембріонами донорів за формою, наведеною в додатку 16 до цього Порядку, заявою пацієнтки/пацієнтів про використання донорських ооцитів, інформованою добровільною згодою на донорство ембріонів.
Отже, для використання допоміжних репродуктивних технологій, які передбачені розділом V «Донація гамет та ембріонів» Порядку № 787, обов'язковою умовою є складання заяви пацієнта/пацієнтів щодо застосування допоміжних репродуктивних технологій із гаметами/ембріонами донорів усталеної форми, а саме за формою, наведеною в додатку 16 до цього Порядку.
ВИСНОВКИ: для використання допоміжних репродуктивних технологій, які передбачені розділом V «Донація гамет та ембріонів» Порядку № 787, обов'язковою умовою є складання заяви пацієнта/пацієнтів щодо застосування допоміжних репродуктивних технологій із гаметами/ембріонами донорів усталеної форми, а саме за формою, наведеною в додатку 16 до цього Порядку.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: відповідальність медичного закладу, компенсація шкоди, завдана пацієнту шкода, право на аліменти
