Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 07 жовтня 2026 року
у справі № 756/6285/25
Цивільна юрисдикція
Щодо обставин, які підлягають врахуванню при визначенні розміру аліментів на дитину
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей.
Рішенням районного суду міста позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у розмірі 1/6 частки усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Постановою апеляційного суду рішення районного суду в частині стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей змінено. Зменшено розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 на утримання дітей з 1/6 частки на 1/10 частку доходів щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
ОЦІНКА СУДУ
Дитина до досягнення нею повноліття має право на утримання з боку своїх батьків. Конституційне право дитини на утримання охоплює собою, зокрема стягнення аліментів. Це право дитини не може бути обмежене навіть в умовах проживання в іншій країні, що зумовлене введенням в Україні воєнного стану. Таке тлумачення повністю відповідає правилу тлумачення favor minoris (на користь неповнолітнього) та здійснюється з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
В усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.
За своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, при визначенні розміру яких, за положеннями пункту 1 частини першої статті 182 СК України, врахуванню підлягає стан здоров`я та матеріальне становище дитини.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 частково, суд першої інстанції, урахувавши високий щомісячний рівень доходів відповідача, перебування на його утриманні неповнолітньої дитини від іншого шлюбу, а також непрацездатних батьків, розмір доходів позивачки, а також те, що забезпечення потреб дітей з огляду на проживання в Іспанії вимагає підвищених витрат, зокрема необхідність найму няні, забезпечення дітей житлом достатнього рівня, стан здоров`я молодшої дитини сторін, яка потребує особливого догляду, піклування та, відповідно, підвищених витрат, дійшов обґрунтованого висновку про те, що найкращим інтересам дітей відповідатиме стягнення з відповідача аліментів у розмірі 1/6 частки його доходів, що забезпечить справедливий баланс між інтересами сторін і дітей.
Зменшуючи, визначений місцевим судом розмір аліментів на дітей з 1/6 частки на 1/10 частку доходу відповідача, апеляційний суд узагальнено послався на те, що такий розмір аліментів на утримання дітей, виходячи із розміру заробітку відповідача, буде необхідним та достатнім для їхнього фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку; позивачка не позбавлена можливості звернутися до суду з позовом до відповідача про стягнення додаткових витрат, необхідних та/або понесених нею на оздоровлення, лікування дітей та на розвиток їхніх здібностей.
Переоцінивши докази, на підставі яких суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей у розмірі 1/6 частки його доходів, та які були оцінені місцевим судом з дотриманням вимог процесуального закону, суд апеляційної інстанції не зазначив в оскаржуваному судовому рішенні, які порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, вирішуючи позовні вимоги, допустив суд першої інстанції. Наявність підстав для зменшення розміру аліментів, належно не обґрунтував, зокрема не розмежував, які із наведених позивачкою щомісячних витрат на утримання дітей суд вважає такими, що не є необхідними чи належать до додаткових витрат, а які підлягають стягненню у порядку, передбаченому статтею 185 СК України.
Зменшуючи визначений судом першої інстанції розмір аліментів, що підлягають стягненню на дітей, апеляційний суд не вказав, яким чином зазначене забезпечує дотримання принципу найкращих інтересів дітей.
ВИСНОВКИ: з метою дотримання найкращих інтересів дитини, вирішуючи питання про визначення розміру аліментів, судам необхідно враховувати не лише витрати на забезпечення базових потреб дитини, зокрема, належного харчування та придбання необхідних побутових речей для дитини відповідного віку, а й такі, як забезпечення належного та необхідного медичного обслуговування, в тому числі й зумовленого наявністю у дитини певних захворювань; отримання дитиною освіти та її розвиток; забезпечення дозвілля та соціального розвитку дитини, а також, враховувати інші обставини, які мають суттєве значення для вирішення вказаного питання, та підлягають доведенню сторонами у кожній справі.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: відповідальність батьків, захист прав дитини, право на аліменти, принцип якнайкращого забезпечення інтересів дитини
