Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 20 травня 2026 року
у справі № 725/10136/24
Цивільна юрисдикція
Щодо неможливості повернення апеляційної скарги з підстави неподання стороною оригіналу платіжного документа
ФАБУЛА СПРАВИ
ТОВ «Діджи Фінанс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просило стягнути з відповідачки в рахунок погашення заборгованості 187 573,30 грн.
Заочним рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду апеляційну скаргу ТОВ «Діджи Фінанс» залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме для надання документу, який підтверджує сплату судового збору у розмірі 4 542, 00 грн.
Ухвалою апеляційного суду апеляційну скаргу ТОВ «Діджи Фінанс»на заочне рішення суду першої інстанції визнано неподаною та повернуто заявнику з підстав, передбачених частиною третьою статті 185, частиною другою статті 357 ЦПК України.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Абзацом першим частини другої статті 185 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Правовий аналіз частини першої статті 6 Закону України «Про судовий збір» дає підстави вважати, що судовий збір може бути сплачено з використанням безготівкових або готівкових розрахунків через банківські установи, через ресурс, розміщений на офіційному веб-порталі «Судова влада України», інформаційно-платіжні термінали, встановлені у приміщеннях судів, інші комп`ютерні програми, в тому числі програмно-технічний комплекс «Клієнт казначейства - Казначейство», тощо.
Частинами першою, другою статті 9 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Оскільки законодавством не встановлено певного порядку здійснення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, то суди, виконуючи наведені вимоги закону, повинні перевірити таке зарахування, використовуючи засоби, передбачені законом; зокрема, в разі необхідності, отримати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування вказаного фонду.
ВИСНОВКИ: обов`язок з перевірки факту зарахування судового збору покладається на суд, а неподання стороною оригіналу платіжного документа не може бути підставою для повернення апеляційної скарги як такої, що не відповідає встановленим вимогам.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: справляння судового збору, недоліки апеляційної скарги, підстави повернення апеляційної скарги
